Мюллер і Штірліц сидять у кафе. Штірлицю несуть чай.
Якщо Штірліц не вийме ложку зі склянки, можна бути впевненим, що вона
- російська", - думає Мюллер.
Штірліц акуратно розмішав чай, вийняв ложку зі склянки, поклав її на
блюдце і показав Мюллеру мову.
Потім він став присмикувати чай, за звичкою притримуючи великим паль-
цем неіснуючу ложку...
Мюллер і Штірліц у спортзалі.
- Цікаво, звідки у вас майка?
- Мені подарувала її мама до дня Червоної Армії, - відповів Штірліц і
подумав, чи не сказав він зайве.
На бенкеті у Геббельса Штірліц раптом встає з-за столу, підходить до вікна і
сякає в портьєру. Підбігаєте Мюллер:
- Штірліц, ви що не знаєте правил гарного тону? Штірліц неохоче повертається,
і дивиться на нього нудним поглядом. Голос за кадром: "Штірліц знав правила
гарного тону, просто йому раптом захотілося побути полковником Ісаєвим".
На зустріч із Борманом Штірліц вийшов у будьонівці, співаючи
пісню про Москву. "Ви б хоч конспірацію дотримувалися", -
пробурчав Борман. Штірліц погодився і надів темні окуляри.
На нараді у Бормана зібралися всі вищі чини рейху. Раптом заходить
Штірліц і починає спокійно фотографувати секретні документи.
- Хто це? - Запитує Борман.
- Радянський розвідник Штірліц, - відповідає Мюллер.
- Чому не заарештуєте?
- А навіщо? Все одно викрутиться!
Напередодні 1 травня зустрічає Штірліц Бормана та запрошує того попити
пивка у Штірліца на дачі. Той:
- Та я знаю це ваше "попити пивка"! Знову весь тиждень бухатимемо!
- Ну і що? - дивується Штірліц.
- А то! Мені 9 травня треба на роботі бути - вашим здаватися!
