Нехай Дід Мороз під Новий рік Здоров'я дасть тобі на вік, Євро й доларів вагони, Червоних троянд два мільйони, Відпустку місяців на три На Гаваях і Балі, Лексус або ламборджині, Ванну повную мартіні, В житті хай в тебе щастя буде, Й про тебе Мавпа не забуде!
Шановні друзі, всі присутні, Батьки, сьогоднішні й майбутні, Дорогі діти, вчителі, З найкращим святом на землі! Хочу усіх вас привітати, Слова стараюсь підібрати, Щоб кожен раптом це відчув, Щоб вересня свого він не забув. Щоб ворухнулось щось в душі В усіх, хто чує ці вірші. Бо хоч уже і час пробіг, Та кожен з нас забудь не зміг Як сам колись, мов ці малята, Спішив на перше шкільне свято. І хоч пройшло чимало літ, Та не зітреться дивний слід... І ось у вересня погожу днину Ти вже ведеш свою дитину.
Я сьогодні перший раз Вирушаю в перший клас. Постараюся я у всьому Кращим бути я у ньому. Мама з татом розповіли, Наказали і веліли: Що на парті не лежати, Стільчик також не гойдати. А сидіти треба прямо, Як учила мене мама. Як захочу щось сказати, Треба руку лиш підняти. І не можна воркувати, Щоб уроки не зірвати. Сорок п'ять хвилин урок, І почую я дзвінок! Тато дав потайки раду: Можна збігать в туалет. Шкода, я хотів в буфет: Там купив би я шербет. Ні, не можна розслаблятись. Треба вчитись і старатись. Буду слухатись я маму, З нею точно першим стану.
Перший раз у перший клас! Це ж таке є свято, Добрим учнем в школі будь, Друзів май багато. Вчителів завжди шануй, Вчи буквар до дірки! Нехай тішаться батьки За твої п'ятірки.
Я пам'ятаю день і час, Коли пішов у перший клас, Коли за парту вперше сів І першу лінію провів... Як перше слово прочитав, Як першу букву написав, І перші вчительки слова, Що хліб - усьому голова. Повік залишаться в мені Дитячі мрії осяйні, Стежина в росяні поля І перша вчителька моя. Я пам'ятаю ту любов, Що оживає знову й знов. Подругу в білому вбранні, Що часто снилася мені... Я пам'ятаю день і час, Коли скінчив останній клас. Шкільний дзвінок у груди бив, А я дзвонив, а я дзвонив... Повік залишаться в мені Юнацькі мрії осяйні, Стежина в росяні поля І перша вчителька моя
Славно літо провели ми В туристичних таборах, Де квітками запашними Простелявся всюди шлях. Ми долали верховини, Крутосхили полонин. Нам струнки співали сині В тінях буків і ялин. Ми в собі відчули сили, Відпочили добре всі, Щоб у школі краще вчились, Щоб лунали в нас пісні. Ось і серпень вже минає, Перше вересня іде. В цей день школа зустрічає Життєрадісних дітей. Здраствуй, школо! Здраствуй, свято! Чуєш, друже! Вже дзвінок Урочисто і завзято Кличе всіх нас на урок!
Загорівсь вогнем світанок, Підіймає віїї ранок, Йде помитися у ставок, Будуть сонних діточок. Школа двері відчиняє: - Нумо, діти, до книжок! З вікном пташки співають, Співом вересень вітають, І дзвенить піснями скрізь Сад густий, і поле, й ліс, І шкільний будинок світлий, Що в селі до сонця звівсь. Ось Івасик і Калина Йдуть до школи по стежині, З Букварями - в перший клас. Ми їм кажем: - В добрий час! Хай цікаві таємниці Там відкриються для вас!
Нині я прийшов до школи, В ранці - зошити й Буквар. Залишив я ігри в полі, Бо віднині я - школяр. Як тут гарно і затишно, Школа в молодім садку. Розквітають айстри пишно У шкільному квітнику. Мелодійно і врочисто Перший пролунав дзвінок. Він усіх дітей покликав В світлі класи на урок. А коли я сів за парту, Пригадав красу полів. На потіху - не на жарти - Промінь сонця поруч сів. Він осяяв нашу школу, Заглянув у мій Буквар. ... Залишив я ігри в полі, Бо віднині я - школяр. А учитель нас сердечно Теплим словом привітав. І наснаги щиро, гречно У навчанні побажав.
Літо у вирій Вже відлітає. Школа піснями Знов оживає. В школі сьогодні - Радісне свято, І велелюдно, Й квітів багато. Вересня перше - День довгожданий. Айстри, жоржини Квітнуть принадно. Кличе дзвінок На лінійку святкову. Бантики-маки Сяють шовкові. Ось і учитель... Тепле вітання, Слово ласкаве, Щирі бажання. Тиша врочиста, Світлі хвилини. Клятву дають Школярі України. Клятву священну: В радощах, в скруті Рідній Вітчизні Вірними бути. День вересневий Радістю квітне. Стежка до школи - Шлях наш - до світла!
Вже піснями Красне літо Од дзвеніло у садах. Як господар, Діловито Вийшов вересень На шлях. Він, як батько, Мудрий, щирий, Дав у руки нам книжки. Оживив шкільне подвір'я Сміх дитячий Гомінкий. Вересень, Немов учитель, Двері школи відчинив. Школярів Дзвінком врочистим До навчання Запросив.