З днем народження, Іванку, З першим вересням тебе! Ось яке сьогодні з ранку Небо чисте, голубе! Й місто гомонить навколо, Все у квітах - там і тут. Це з букетами до школи Діточки бадьоро йдуть. І тебе, Іванку, нині Шлях до школи поведе. Стріне там тебе гостинно Плем'я дружне, молоде. В тебе ж бо подвійне свято, Від сьогодні ти школяр. В класі жде тебе на парті Мудра книжечка - БУКВАР. В ній малюнки, букви, знаки, І слова, казки, вірші. Будеш вчитесь - будеш знати, Все прийдеться до душі. Ти навчишся рахувати І співатимеш пісні. Будеш сонце малювати І троянди запашні. Підеш з друзями в походи По незвіданих стежках. До цікавих тайн природи Пролягатиме твій шлях. Незабаром голосистий Пролуна шкільний дзвінок І покличе урочисто В клас, на перший твій урок. Недарма сьогодні з ранку - Небо ясно-голубе! З днем народження, Іванку! З першим вересня тебе!
У всьому світі Вона - найкраща. Простора, світла, Як доля наша. Навколо школи - На всій садибі Стрункі тополі Ми посадили. Немов веселки, Палають клумби. На наші квіти Дивитись любо. Ми всі до школи, Охоче линем. Вона дає нам Орлині крила. Вона, як мати, Найкраща в світі. Теплом Вітчизни Вона зігріта.
Ось і знову осінь настала - Знань безсумнівна пора. Як казала ріднесенька мама: До школи мерщій дітвора. Знання успішно отримуй, Знай ти усе на зубок, Виросте з тебе людина, Буде в житті з тебе прок!
Під ногою лист хрустить, На душі тривога! В перший клас сьогодні йдеш, В довгую дорогу! Вчися добре, на відмінно, Стань ти геніальним! І вітаю я тебе, З першим днем навчальним!
Букварі і читанки, Парти в два ряди. Наша перша вчителька В серці назавжди. Споришева стежечка, Стежечка-мережечка, Що водила нас Ще у перший клас. Сонце світлі зайчики Сипле у шибки. Кришать крейду пальчики - Пишуть палички. Добре нам читається - Вчителька всміхається. А як хтось не зна - Хмуриться вона. Скільки розгадали ми З нею загадок! Скільки прочитали ми Віршів і казок! Стороною рідною Дниною погідною Йшли через покіс У багряний ліс. Наша перша вчителька Інших науча. Букварі і читанки Їм вона вруча. Споришева стежечка, Стежечка-мережечка, Інших перший раз Повела у клас.
Вересневим ранком світлим, Без якогось там приколу, Задзвенів дзвінок веселий, Збирає всіх у школу. Нехай цей рік промчить, Як ніби санки з гірки. Бажаємо вам вчитися Лиш тільки на п'ятірки.
Знову вересень настав, Пожовкло вже листя, Мов би він нам наказав В школу ти вернися! І підеш ти в школу, Вже як в рідний дім, Мудрості на зустріч, Знанням навздогін!
Перша вчителька Ви наша, З Вами нам й смачніша каша, З Вами краще нам учитись, Будем Вами ми гордитись, Що маленьких нас навчали, І повчали, і плекали. З Вами станемо ми кращі, Розумніші, й не ледащі! Вас сьогодні ми вітаєм, Вам здоров'я ми бажаєм, І якщо ми щось накоїм, Сильно нас Ви вже не лайте, Приголубте, приласкайте, Адже любимо ми вас, Вчитель в нас - це просто клас!
У перший день осінній Все як в перший раз: Вітання чутно всюди, Знову друзі, вчитель, клас! Не перший раз сьогодні Дзвінок тобі дзвенить, Ти вчися на відмінно, І хай тобі щастить!
Більш півстоліття тому Журавлі, забувши втому, У станицю прилетіли, З високої високості Завітали птахи-гості Й на одну хатину сіли. Відчинили вміло двері, "Ой поспіли до вечері, - Мовили, по-людськи, стиха... - Ой набралися ж ми лиха, Доки знайшли вашу хату... І вам мамо, і вам тату Вам в дарунок принесли Ось цього... - малюк-синочок Хай росте, мов огірочок У болгарськім парнику". Мама з татом так зраділи, З птахами за стіл засіли, Їли, пили, випивали, За звичаєм промовляли: "Пийте, гості, ви до дна Чи горілки, чи вина". Гості довго не барились, Встали, в пояс поклонились: "Ой забули ще сказати, Вашого синка як звати?... - "Він Володя... " - нам пора Вже летіть аж до Дніпра... Не близька туди дорога Ось від вашого порога, Треба людям в слушний час Подарунки дать від нас". ... Полетіли, полетіли, Крилами залопотіли... В Бондаренковій родині Вже тісненько тій дитині Журавлі що принесли... ! Ріс хлопчина мов з води: Міг звірину вполювати, Зайця запросто догнати, Осідлати міг коня - Мчати полем навмання. Ріс Володя, виростав... Якось вранці, як світало, Батька-матір привітав І таку їм річ сказав: "Ось мені на думку впало - (не маленька ж я дитина) І мене і моїх друзів Жде Велика Україна... Мрію я у Львів податись, У науці позмагатись. Неуцтва порву я пута Поступлю до інститута". Як сказав, так і зробив. Його рід на добрий задум Шлях у Львів благословив. Накінець в царині лева Йому стрілась королева І в однім прекраснім літі Ставила чарівні сіті. Диво-дивне - сміх до сліз - Мов карасик - наш Володя У ту сітку сам заліз. Йшли роки, як плин ріки. Доля випала така, Що з Кубані козака В Закарпаття зашпурнула, Але ж Люба - королева Знайшла його, не забула - Йому серце віддала. І ось згодом - мрія мрій! - Появивсь у них синочок З гарним іменем - Андрій. Привітанню не кінець: Сталось так, що в Трускавець, Потім в Ужгород, в Поляну, Бондаренко заїжджав, І не думав, не гадав, Що в Поляні - рай здаля! - Стріне мене - Василя! Все було в нас від душі Бо ми не лише колеги, Бо ми стали однодумці І навік - товариші. Хай Бондаренків славний рід Не зна ні горя, ані бід, Хай мир і злагода витають, В усьому краї нехай знають, Що буде, поки тепла хата Ходитиме лиш брат до брата! Щоб тьотя Дуся взяла з рук Хлоп'я, що зветься вже - "Правнук"! Ось час настав! Пора! Пора! Налить в чарки води - вина! І випить всім до дна! До дна! І скажем Володимиру - "Ура"!!!
Черкащина, де зріс тарас, Кобзар Вкраїни - Батько наш, Де мудрий люд, моря - лани, Ростіть козацькії сини... Знайшовся дім там і для Вас... Знайшлась таки тепленька хата, Де на руках у мами й тата Ви так швиденько підростали, Невдовзі і на ніжки встали! Майнули в Харків, і інститут, І в тому місті, саме тут, Влились в студентськую родину, А потім Ви знайшли дружину... За фахом лікар, ім'я Марта, Найкращих компліментів варта, Міцна в Степанівни рука, Бо ж полонила козака. В полоні довго не тримала, Іринку Вам подарувала, Пішли б на радощах на грець, Бо вже Пилипович - отець! Ми не співаємо єлей, А Вам, на славний ювілей, Бажаєм щиро і сердечно: - Хай люди вклоняться Вам гречно І чоловіки й молодиці, Що ви на Львівській залізниці (а разом з Вами трішки й ми!), І від холери і чуми їх бережете... Хай буде Ваша тепла хата На щастя і добро багата, Хай в Ужгороді і в окрузі Вам тиснуть руки щирі друзі, Щоб Ви з родиною цвіли, Щоб бур'яном не поросли Стежки до Вашої хатини... Хай В Ужгороді і у Львові Всі жителі будуть здорові, А з ними всенька Україна - Численна здружена родина! - (дитина, мати, чоловік), Що линуть в 21-й вік, Міцніють, множаться, ростуть І обирають вірну путь До зір ясних... Шляхи в них гожі І з ними лікар на сторожі. Не даром крутиться земля, Коли в нас здружена сім'я...
