У Штірліца жили два безпородні собаки. Одну звали Мюллер або просто Мулька,
а іншу - Борман чи просто Борька. Людські володарі цих імен дуже
ображалися і скаржилися Гітлеру, який нічого тут вдіяти не міг: Штірліц
все відразу переводив у безневинний німецький жарт. Але коли Штірліц завів собі
третього пса і назвав його Aдіком, фюрер страшенно розсердився і зажадав
Штірліца до себе в бункер. Там він познайомив його зі своєю новою вівчаркою,
яка охоче відгукувалася на ім'я Штірла. Штірліц загадково посміхався,
оскільки його справжнє прізвище було полковником Ісаєвим.
У Штірліца зламалася машина. Він вийшов і почав копатися в
моторі. "Штірліц, Ви - російський розвідник, " - сказав проходив
повз Мюллер. - "Німець віддав би свою машину в автосервіс".
"Хайль Гітлер!" - сказав Штірліц, заходячи до кабінету до Мюллера.
"Штірліц, - роздратовано відповів Мюллер, - якщо Ви не кинете ці
кінчевські замашки, я напишу в "Радянську культуру"
Черга за спецпайком у бункері. Коштують генерали. Входить
Штірліц, протискується і отримує пайок без черги. Голос
за кадром: "Вони не знали, що Герої Радянського Союзу
облуджуються без черги".
Чукча-філь. Пустеля. Коштують єранги. Повз них тягнеться караван верблюдів. на
одному з верблюдів сидить штурмфюрер Штірліц.
Тут відкидається полог однієї з еранг, входить Гітлер серед Бормана,
Гімлера та ще там хтось. Штірліц не злазить з верблюда: - Салам-алейкум,
Гітлер-ака.
Швейцарія, Берн. Штірліц і пастор Шлаг сидять у ресторані.
Пастор, помітивши, що Штірліц їсть руками, робить зауваження:
"Пан Штірліц, ковбасу треба брати виделкою". Голос за кадром:
"Штірліц, звичайно, знав, що ковбасу треба брати виделкою, але йому
так хотілося хоч мить побути самим собою".
Шелленберг викликає Штірліца і запитує:
- Штірліц, як ви думаєте, до травневих свят війна протягнеться?
- До травневих, напевно, навіть до Дня Перемоги.
Шелленберг розмовляв із Мюллером. Підійшов Штірліц і
зупинився поряд. "Що це він тут вартий?" - роздратовано подумав
Шелленберг. "І давно, " - подумав Штірліц.
Штирлиця викликав Борман.
- Штирлиць, а що ви робили до 1917 року?
Штирлиц поглянув в обличчя Бормана,
- Басиль Іванович!
- Так, Петько, розкидала на війну!
