У Штірліца жили два безпородні собаки. Одну звали Мюллер або просто Мулька,
а іншу - Борман чи просто Борька. Людські володарі цих імен дуже
ображалися і скаржилися Гітлеру, який нічого тут вдіяти не міг: Штірліц
все відразу переводив у безневинний німецький жарт. Але коли Штірліц завів собі
третього пса і назвав його Aдіком, фюрер страшенно розсердився і зажадав
Штірліца до себе в бункер. Там він познайомив його зі своєю новою вівчаркою,
яка охоче відгукувалася на ім'я Штірла. Штірліц загадково посміхався,
оскільки його справжнє прізвище було полковником Ісаєвим.
а іншу - Борман чи просто Борька. Людські володарі цих імен дуже
ображалися і скаржилися Гітлеру, який нічого тут вдіяти не міг: Штірліц
все відразу переводив у безневинний німецький жарт. Але коли Штірліц завів собі
третього пса і назвав його Aдіком, фюрер страшенно розсердився і зажадав
Штірліца до себе в бункер. Там він познайомив його зі своєю новою вівчаркою,
яка охоче відгукувалася на ім'я Штірла. Штірліц загадково посміхався,
оскільки його справжнє прізвище було полковником Ісаєвим.
