Сидить ворона на дереві. Біжить заєць: - Ворона, що робиш?
- Нічого не роблю.
- Можна я теж сяду, нічого робити не буду?
- Сідай.
Заєць сів під кущ, лапки склав... Повз лисиця бігла. Побачила зайця і з'їла. "Так, - думає ворона, - забула я сказати зайцеві: щоб нічого не робити, треба високо сидіти... ".
Йде заєць лісом, весь мокрий й з шишкою на лобі. Назустріч йому йде вовк: - Заєць, ти чого такий мокрий? - Так, сеча у голову вдарила... - А шишка від чого? - А ти думаєш, горщик мимо пролетів?
Йде вовк лісом-зайця шукає, бачить
сова на дереві сидить:
- Сова, бачила куди заєць побіг?
- Ні, тільки я не сова.
- А хто?
- Білочка
- А чому у тебе такі очі великі?
- Я СРУУУУУУУУ!
Вовк Заєць і Хом'як зібралися переїхати жити до Китаю.
Вовк каже: я тепер буду братик Вуй-Вуй
Заєць каже: а я буду братик Зуй-Зуй
Хом'як - ну а я тоді нікуди не їду.
Прерія... Полудень... Лев і Левиця лежать на сонечку, гріються. Тут підбігає заєць, як зарядить по пиці Леву й бігти. Лев нуль на масу, Левиця в шоку:
- Леве, ти ж цар звірів, якого біса? Наздожени так порви його!
- Та ну, маленький, тупий, пустує. Нічого страшного...
- Ну, справа твоє, ти ж цар...
Через якийсь час історія із зайцем повторюється, відбувається та ж розмова, й так кілька раз... Десь раз на десятий Левиця, не витримавши такої нахабності, побігла за зайцем: туди-сюди за ним...
Нарешті, заєць забіг у трубу в пагорбі, ну, Левиця за ним, там і застрягла. Заєць виліз з іншого кінця труби й, звісно, Левицю трахнув по повній та втік. Незабаром Левиці все-таки вдалося вирватися, і вона повернулася до Лева: хвіст підгорнутий, вуха опущені, погляд потуплений. Лев дивиться на неї, і так підозріло запитує:
- Що, до труб водив?