Старий зек, весь в наколках, заходить в кафе. Дівчина-офіціантка тихенько підходить і боязко приймає замовлення, коли справа доходить до чаю, вона запитує:
- Який вам чай подати?
- Та не важливо, який, на свій смак принеси!
Заздалегідь в жаху від можливого покарання за помилку, дівчинка просить ради в кухні. Заповзятливий кухар варгане чифір, кольору і консистенції дьогтю. Спробувавши напій, зек, зітхнувши зауважує:
- Так, доню, бачу, життя-то тебе помотало!
Прийшла секретарка влаштовуватися на роботу у фірму. Директор її запитує:
- Комп'ютером володієте?
- Звичайно, Word, Excel.
- Іноземні мови?
- Англійська, французька, німецька, китайська.
- Класно. А каву, чай, бутерброди зробите?
- Немає проблем, ось диплом шеф-кухаря.
- Чудово. І скільки ви хочете?
- П'ять тисяч баксів на тиждень.
- Та ви що, дорогенька! У мене стільки тільки заступник з комерції одержує!
- Ну тоді з ним і спи!
Похолодало. Я заварила чайочку, додала лимончик, закуталась в плед і лягла на диван. Але прийшов шеф і все зіпсував. Сказав, що на роботі не можна так себе вести.
Потрапив дядько під паровоз. Ну вилікували його абияк, повернули додому. Ліг він поспати, а дружина на кухні чайник на плиту поставила. Чайник скипів - і давай свистіти. Дядько схоплюється і спросоння капцем його, капцем! Вогонь згас, чайник замовк. Шокована дружина запитує його:
- Ти чого, Петро?
- Знищувати їх треба, поки ще малі!
С якою ж заздрістю дивляться на мене люди, коли я купую гумки для грошей. Вони навіть не підозрюють, що цими гумками я кріплю до заварного чайнику кришечку, щоб не злітала.