Місяць перший. Здрасссьте. Ось це жах - кругом одні мужики! Я одна, а їх десять (і серед них є симпатичні)! Звихнутися можна: спідницю краще не одягати (однаково, що гола), нікого ні про що не просити (або ще годину навколо тебе буде натовп мужиків, які галасують), попісяти не сходиш (перед картонними дверима до туалету завжди стоїть група працівників, які палять (і серед них, звісно ж, усі симпатичні). Усі напружено працюють і витріщаються в монітор, як божевільні. З подругою не поговориш, усі мужики розмовляють телефоном не довше ніж 5 хвилин і винятково по роботі, на сайт із колготками не полізеш, і Дженіфер Лопез не пообговорюєш. Звихнутися можна!
Місяць другий. Ну, начебто нічого. Писати можна ходити до сусідів (там окремий жіночий туалет), на сайті з колготками можна сидіти, якщо зробити морду цеглою. Дженіфер Лопез тут не катить, катить тут якась Аніта Блонд. Всі розмови про зимову гуму, моторну оливу і комп'ютерні мізки, мій Пежо 206 викликає у них презирливі судоми. До моїх прохань ставляться все набагато спокійніше, симпатичних мужиків з кожним днем стає все менше.
