Жінка і Мозок

П'єса для двох. Дійові особи: Жінка, Мозок.

Жінка: Господи, ВІН іде, йде, йде, йде від мене! (Плаче)

Мозок: Позитивніше, позитивніше...

Жінка: Куди позитивніше-то? Речі збирає, сволота...

Мозок: Не реви, посміхайся... Загадково посміхайся... І не розмахуй руками, як млин!

Жінка: Сволота, валізу укладає... Порядний мужик, йдучи, забирає тільки шкарпетки і труси, а ця сволота ще й маєчки укладає... (Плаче)

Мозок: Посміхайся!

Жінка: Може кинутися до нього на шию?

Мозок: Дурепа!

Жінка: Може на коліна перед ним впасти?

Мозок: Дурепа!

Жінка: А може його того?

Мозок: Що "того"?

Жінка: Ну... Сковорідкою по голові тихесенько?

Мозок: ?

Жінка: Потім годувати його, бідненького, бульйончиком... Так місяці два можна протягнути... Може, звикне, не піде...

Мозок: Кримінальщина ти все-таки... А якщо сили не розрахуєш?

Жінка: А я краще замахнуся і кааааак дам!

Мозок: Я не в цьому сенсі... Баба-то ти сильна... ще вб'єш, а це стаття!

Жінка: Робити-то що, скажи, раз ти такий розумний?

Мозок: Посміхайся! Позитивніше, позитивніше...

Жінка: Ну, що в цьому можна знайти позитивного? Я однааааааа залишуся! (плаче)

Мозок: Посміхайся! По-перше, не одна, а вільна жінка...

Жінка: На фіга мені така свобода?

Мозок: Посміхайся! Свобода - це прекрасно: займатимешся тільки собою/.

Жінка: Навіщо? (хлюпає носом)

Мозок: Потім! Бразильську вивчиш - ти так завжди мріяла дивитися серіали без перекладу. У гурток гри на ударних запишешся - з твоєю силою-то!

Жінка: Часу все якось не було...

Мозок: Сама будеш фінансами розпоряджатися без усіляких дурних покупок американських вудок і вічних ремонтів здохлого автомобіля!

Жінка: Шубу куплю і босоніжки... ну, ті... з бантиком... (Втирає сльози)

Мозок: З тим хлопцем із юридичного відділу повечеряти сходиш - він на тебе так дивився...

Жінка: (Посміхається) Ага, в "МакДональдс" сходимо, він, між іншим, пропонував уже. Шубу одягну, босоніжки з бантиком... (Посміхається загадково)

Мозок: Ні готувати нікому, ні прати...

Жінка: Тільки манікюр-педикюр-маски-масажі! (Посміхається від щастя) На екскурсію з'їжджу Московською кільцевою дорогою... (Мрійливо)

Мозок: Ось, а ти позитиву не бачила...

Жінка: Ой, заживу! (посміхається переможно) ОООООООООООЙ!

Мозок: Що?

Жінка: Він на колінах стоїть із валізою, коліна цілує!

Мозок: Кому?

Жінка: Ну, не валізі ж! Каже, ніколи такої, як я, не знайде... Вибачення просить... Залишитися хоче!

Мозок: ОЙ!

Жінка: А як же вільна жінка? (Плаче) А як же гурток гри на ударних? Шубка, босоніжки ті ? (Ридає) Вася з юридичного відділу ?

Мозок: Позитивніше, позитивніше...

Жінка і Мозок