П'єса для двох. Дійові особи: Жінка, Мозок.
Жінка: Господи, ВІН іде, йде, йде, йде від мене! (Плаче)
Мозок: Позитивніше, позитивніше...
Жінка: Куди позитивніше-то? Речі збирає, сволота...
Мозок: Не реви, посміхайся... Загадково посміхайся... І не розмахуй руками, як млин!
Жінка: Сволота, валізу укладає... Порядний мужик, йдучи, забирає тільки шкарпетки і труси, а ця сволота ще й маєчки укладає... (Плаче)
Мозок: Посміхайся!
Жінка: Може кинутися до нього на шию?
Мозок: Дурепа!
Жінка: Може на коліна перед ним впасти?
Мозок: Дурепа!
Жінка: А може його того?
Мозок: Що "того"?
Жінка: Ну... Сковорідкою по голові тихесенько?
Мозок: ?
Жінка: Потім годувати його, бідненького, бульйончиком... Так місяці два можна протягнути... Може, звикне, не піде...
Мозок: Кримінальщина ти все-таки... А якщо сили не розрахуєш?
Жінка: А я краще замахнуся і кааааак дам!
Мозок: Я не в цьому сенсі... Баба-то ти сильна... ще вб'єш, а це стаття!
Жінка: Робити-то що, скажи, раз ти такий розумний?
Мозок: Посміхайся! Позитивніше, позитивніше...
Жінка: Ну, що в цьому можна знайти позитивного? Я однааааааа залишуся! (плаче)
Мозок: Посміхайся! По-перше, не одна, а вільна жінка...
Жінка: На фіга мені така свобода?
Мозок: Посміхайся! Свобода - це прекрасно: займатимешся тільки собою/.
Жінка: Навіщо? (хлюпає носом)
Мозок: Потім! Бразильську вивчиш - ти так завжди мріяла дивитися серіали без перекладу. У гурток гри на ударних запишешся - з твоєю силою-то!
Жінка: Часу все якось не було...
Мозок: Сама будеш фінансами розпоряджатися без усіляких дурних покупок американських вудок і вічних ремонтів здохлого автомобіля!
Жінка: Шубу куплю і босоніжки... ну, ті... з бантиком... (Втирає сльози)
Мозок: З тим хлопцем із юридичного відділу повечеряти сходиш - він на тебе так дивився...
Жінка: (Посміхається) Ага, в "МакДональдс" сходимо, він, між іншим, пропонував уже. Шубу одягну, босоніжки з бантиком... (Посміхається загадково)
Мозок: Ні готувати нікому, ні прати...
Жінка: Тільки манікюр-педикюр-маски-масажі! (Посміхається від щастя) На екскурсію з'їжджу Московською кільцевою дорогою... (Мрійливо)
Мозок: Ось, а ти позитиву не бачила...
Жінка: Ой, заживу! (посміхається переможно) ОООООООООООЙ!
Мозок: Що?
Жінка: Він на колінах стоїть із валізою, коліна цілує!
Мозок: Кому?
Жінка: Ну, не валізі ж! Каже, ніколи такої, як я, не знайде... Вибачення просить... Залишитися хоче!
Мозок: ОЙ!
Жінка: А як же вільна жінка? (Плаче) А як же гурток гри на ударних? Шубка, босоніжки ті ? (Ридає) Вася з юридичного відділу ?
Мозок: Позитивніше, позитивніше...
