Гумор

1 грудня – День працівників прокуратури України. День невролога.
2 грудня – Міжнародний день боротьби за відміну рабства.
3 грудня – Міжнародний день інвалідів.

Які ж у Цих миски незручні. Намагався зжерти шматок м'яса, то поки лапою не зачепив - ні хріна не виходило. Ніби взяти пристойні миски і жерти на підлозі. Ур-р-роди.
*******************************
Нассав під крісло. Добре!

- Can You hear me - Ти можеш мене тут
- Undressed custom model - Гола митна модель
- Manicure - Гроші лікують

1) Вона може спати поперек ліжка, загорнувшись у рулончик із ковдри, підпихнувши одну подушку собі під живіт, а другу - під голову. Коли вас немає поруч, ми завжди так спимо.
2. Не прокидається о 4 ранку від вереску машинок "Формули-1" у день прямої трансляції Гран-прі Австралії.
3. вона може завести собі найменше у світі відро для сміття - і все одно воно завжди стоятиме напівпорожнім. Адже нікому заповнювати його пивними пляшками і тоннами кісток великої рогатої худоби.

Спробуємо припустити, що думає жінка, даруючи своєму чоловікові (другу, коханцю - потрібне підкреслити) різні предмети до дня народження. Чоловіки можуть доповнити пропонований список, жінки - поправити.
Мило...
- митися треба не тільки вранці перед роботою, а й увечері перед сексом і після.

1. Вибір стільникового телефону - процес болісний, тривалий і творчий, тоді як дружина з'являється досить спонтанно.
2. Правила користування стільниковим телефоном детально описані в інструкції, тоді як правила користування дружиною не можуть бути приведені до якогось правила чи закономірності.
3. Поведінка дружини нелогічна, стільникового телефону - повністю передбачувана.

Ось прайс сисадміна... так.. на всяк випадок.. що б знали
• Звернення з питанням - $10
• Звернення з дурним питанням - $20

Справа відбувалася в маршрутці, що борознить простори одного зі спальних районів нашої столиці. Водії цієї "капсули смерті" придумали собі дуже кумедну розвагу, яку гідно оцінили всі пасажири. Суть у наступному:
"...стою на зупинці, як завжди, чекаю цю Газель. Під'їжджає. Ну так як я перший, отже лізу в перед. Вийшло так, що після мене в цю маршрутку, в найближчі 2-3 хвилини, ніхто не залазив. Ну, я сів, дав водієві 15 рублів за проїзд і тупо втупився у вікно. Він мовчки взяв гроші, завів двигун, вийшов із машини, обійшов її і відчинив мої двері, сказав "посунься" і сів поруч зі мною. Мій запитальний вигляд він проігнорував, лише посміхнувся. Мені стало дещо не по собі. У цей час із прибулої електрички повалив, втомлений після трудового дня, народ. Ну, хто куди, зрозуміло, маршрутка почала стрімко заповнюватися. Я знову запитально подивився на водія. Нуль уваги. Тим часом Газель остаточно заповнилася.
Народ уже передає гроші за проїзд, а водій, як сидів так і сидить. Так триває хвилин 5. Чується репліка такого характеру: "Ну і де цей мудак?!?!!!!!!", до ініціативної людини середніх років, яка і стала автором вище зазначеної фрази, негайно став підключатися незадоволений довгою відсутністю водія народ.

Не хотів Саня на риболовлю їхати. Дуже не хотів. Як відчував. Але друзі весь тиждень умовляли - телефоном, по душах і по загривку.
Друзів зрозуміти можна - вони машину шукали. А в Сані машина була. На п'ятий день Саня зрозумів, що їхати доведеться. Дружині сказав, що їде до мами, коханці - як як не дивно, те ж саме. Обом обіцяв повернутися до вечора.
Балакуча орава Саніних друзів дістала горілку і почала рибалити ще в машині, о шостій ранку. На півдорозі снасті закінчилися, і довелося зупинятися, щоб купити ще. Після прибуття на місце риболовля продовжилася, і через години три-чотири Саня, як найбільш тверезий, був відряджений за новою порцією наживки. І закуски.

- Загублений абрикосовий пудель. Маленький, товстенький, зовсім як член нашої родини.
- Спеціальний обід. Індичка - $2.35. Курчата і м'ясо - $2.25. Діти - $2.00.
- Продається антикварний столик, зручний для леді з товстими і кривими ніжками.