Приходить чоловік до лікаря, розповідає: - Лікарю, я зовсім замучився. Лягаю спати, а мені здається, що під ліжком хтось є. Лізу під ліжко, дивлюся уважно і чую, що хтось на моєму ліжку лежить. Вилазю з-під ліжка, нагорі нікого немає, лягаю, відчуваю – таки хтось є під ліжком. А коли знову лізу під ліжко, мені здається, що зверху хтось є. І так усю ніч. - Так, - каже лікар - це є такий складний синдром. Будемо вас інтенсивно лікувати, місяці два-три. Беремо ми, щоправда, дорого, але швидше за все вилікуємо. - Гаразд, - каже мужик, - подумаю. І більше не прийшов. Через місяць його лікар випадково на вулиці зустрічає, питає, як справи. Той каже: - А мене сусід за пляшку вилікував. - Це як? - Та випили ми з ним, він мені й каже: "Відпили ніжки в ліжка і спи спокійно".
Третя година ночі. Чоловік з жінкою сплять. Раптом дзвінок у двері. Чоловік, матюкаючись, йде відчиняти. На порозі стоїть мужик, очевидно піддатий: - Друже, ходімо зі мною, тут поруч, допоможеш мене підштовхнути. - Ти, мужик, охринів, чи що? Три години ночі. Іди кого-небудь іншого проси. Чоловік знову лягає в ліжко. Дружина запитує, хто приходив. - Так, якийсь козел застряг, просив його штовхнути. Я його послав. - Ти просто звірюка якийсь. Пам'ятаєш, як у нас мотор заглох, та під дощем, і нас якийсь хлопець цілу годину штовхав? Ти що, людину виручити не можеш? Чоловік, знову матюкаючись, вилазить з ліжка, одягається. Виходить у двір в повній темряві, машини жодної не видно. Кричить: - Мужик! Ти де? З темряви: - Тут я! Іди сюди! - Так де тут? - Ну тут, на гойдалці!
- Алло, це служба порятунку? Ми з другом трохи випили, а потім він сів в пральну машину і поїхав... - А ви не встигли попрощатися? Тоді сідайте на порохотяг і наздоганяйте!
У магазині чоловік звертається до продавщиці:
- Добрий день, мені, будь ласка, 3 ящики горілки, 50 літрів пива, 5 коробок мартіні і 30 пачок презервативів.
- Ось, будь ласка.
- Дякую.
- Молодий чоловіче, зачекайте!
- Що таке?
- Візьміть мене з собою!
А давайте наберемо горілки, дівок знімемо, травички затаримося, набухаємося, обкуримся щоб потім весь тиждень плющило, груповуху влаштуємо!... Ні, ну це звісно за умови що квитки до театру Франка дістати не вийде.
На річці взимку сидить рибак, шапка лежить поруч на льоду, вуха білі від морозу. Повз проходить інший рибалка і каже:
- Ти що припух, одягни шапку, голову застудиш.
А той відповідає:
- Ага, зараз, вчора горілку пропонували, а я не почув.
Директор заводить у кабінет секретарку і починає зривати з неї плаття. - Іване Петровичу, ви хоч двері зачиніть! - Не можна, а то подумають, що ми тут горілку п'ємо.
8 березня, 8 ранку. Їду в метро, купувати дружині дарунки. Поряд зі мною сидять дві студенточки років 20-22, що судячи з усього почали відзначати ще 7-го увечері. Розмовляють досить голосно, обговорюючи де продовжуватимуть свято. Слідує перерахування декількох адрес, після чого одна говорить: - Може до Міши підемо? - Та ну, у них з випивки знову лише горілка буде, а потім весь курс два тижні обговорюватиме як добре ми робимо мінет!
