Кумедний діалог між батьками і сином
- Сину, ти що, недоумок? Забери це з хати!
- Пішли, люба. Здається, ти не дуже сподобалася моїм батькам.
- Сину, ти що, недоумок? Забери це з хати!
- Пішли, люба. Здається, ти не дуже сподобалася моїм батькам.
- Синку, скільки разів тобі повторювати, що я тебе народила, а не скачала з Інтернету!
- Синку, ти уроки зробив?
- Ні.
- А чому тоді спиш?
- Менше знаєш - міцніше спиш.
Було у чоловіка два сини: один - розумний, а другий донька.
Маленький син вбігає у кімнату до матері та гірко плаче.
мама:
- Сину, чому ти плачеш?
Син, крізь сльози:
- Ми з татом були на рибалці, тато зловив велику рибу, а коли витягував вудку, лісочка обірвалася, і риба втекла
Мати, посміхаючись:
- Ну, так а що тут плакати, сину?! Ти вже дорослий хлопчик і повинен розуміти, що в таких ситуаціях треба не плакати, а сміятися!...
- Так я і засміявся!...
- Синку, що це в тебе у вусі? Сережка!? Сережки у вусі носять або пірати, або педерасти. Зараз я відкрию двері в твою кімнату, і якщо не побачу там піратського корабля... я не знаю, що з тобою зроблю!
Син у чотирирічному віці загадує батькові загадку:
- Що таке: "Дзинь-дзень, няв-няв"?
- Не знаю.
- Це кішка у трамваї приїхала. А що таке "Дзинь-дзень, гав-гав"?
- Це собачка у трамваї.
- Ні, це мамо з роботи прийшла...
Друзі, не купуйте кільця кальмарів біля синагоги.
Це не кальмари!
Мама:
- Донечко, доїж суп. Ти знаєш, ким стають дівчатка, коли вони не їдять?
- Знаю. Манекенницями.
Мама зустрічає дочку з дискотеку.
- Прийшла?
- Прийшла!
- А чого так пізно?
- А ти мабуть вже всі лікарні обдзвонила?
- Обдзвонила!
- Всі морги обдзвонила?
- Обдзвонила!
- А мені чого не подзвонила?
- Мамо-мамо, дивись, в мене ростуть вуса!
- Ти стала зовсім дорослою, моя дівчинка...
- Для мене завжди авторитетом був чорний пояс мого батька.
- По карате?
- По сраці!
- Тато, а хакери гарно отримують?
- Гарно, синку, років так п'ятнадцять...
Батько проводжає сина до інституту в місто:
- Чуєш, Іване, не западай там на дівчат!
- Ну що ви, тату, як можна!
- Як можна, я тобі вчора розказував, але ти не западай!
- Іванку, коли мені було сім років, як тобі, у мене не було ні батька, ні матінки. Я ріс у чужих людей, часто не було чого й поїсти...
- Татку, з тих пір, відколи ти у нас живеш, тобі ж добре, тебе годують тричі на день...