Остання розмова з померлим: хто винен?
На похоронах перехожий запитує:
- Від чого помер?
- А читай напис на вінках. Там все написано.
Читає: "Від люблячої дружини", "Від улюбленої тещі", "Від дітей"...
На похоронах перехожий запитує:
- Від чого помер?
- А читай напис на вінках. Там все написано.
Читає: "Від люблячої дружини", "Від улюбленої тещі", "Від дітей"...
- В мене син народився!
- Вітаю! На кого схожий?
- На мене бухого... Накричав на всіх, помацав дружину за цицьки, обісцявся і заснув.
Засиділись в барі допізна:
- Що ти скажеш дружині, коли повернешся додому?
- Я скажу їй: "Добрий вечір". Решту вона скаже сама...
У моєї дружини в ванній сім рушників висить: для лиця, для рук, для волосся, для тіла, для інтимної зони, для ніг і один для мене...
Ну, прийшов пізно додому, ну залив рило, ну лягай спати. Ні, то треба було спитати дружину, що вона за цілий день зробила? Такої вечірньої служби я ще не чув.
Домовились з дружиною, що один день вона купує продукти, а на другий - я. Отак і живемо - день їмо, день п'ємо!
- Я як нап'юся то нікого не боюся!
- Що, навіть свою дружину?
- Ну до такого стану я ще не допивався!
- Уявляєш, сусід повернувся з відрядження не в суботу, а в п'ятницю. Спіймав дружину з коханцем!... І вбив обох.
- Та ти що!? Який жах!
- Так! Дійсно жах! Повернувся б в четвер - убив би мене.
Щоб довести дівчині що в тебе серйозні наміри, одразу після першого побачення познайом її з батьками, дружиною, дітьми.
Мюллер:
- Скажіть, Штірліц, якого кольору у мене труси?
- Блакитного - не замислюючись відповів Штірліц.
- Ось ви й попалися, Штірліц! Колір моїх трусів знають тільки моя дружина та російська радистка!
- Перестаньте валяти дурня, Мюллер, і застебніть ширинку.
Мюллер Штірліцу:
- Ви знаєте, Штірліц, у мене для вас дві новини: одна погана та одна
дуже погана. З якого почати?
- Ну, мабуть, з поганою...
- Російська радистка все розповіла!
- А дуже погана новина?
- Розповіла не нам, а вашій дружині!
Мюллер заходить у кабінет до Штірліца і застає його в поганому
настрої.
- Що трапилося, Штірліц?
- Отримав листа з Батьківщини. Пишуть, що дружина народила.
- У чому ж річ, радіти треба.
- Чому радіти, я вже п'ять років не був удома.
Мюллер призваний на військові збори. Незабаром дружина одержує від нього телеграму: "У нас
маневри. Вийшли 300 марок на цигарки та інше. " Відповідь говорив: " Висилаю 30 марок
на сигарети. Інше отримаєш удома безкоштовно".
Побачення проходило у кафе. Навпаки, через п'ять столиків від Штірліца,
сиділа його дружина і безмовно дивилася на чоловіка сумними, млосними очима.
Штірліц же хвистав горілку склянку за склянкою, корчив дружині пики,
показував мову і грайливо щипав офіціанток. За стільки років спільного життя
він вперше зміг відв'язатись і відчути себе самим собою.
Штірліц і Мюллер засмагають на пляжі. На Штірліці червоні з
серпом і молотом плавки, на Мюллер - чорні зі свастикою. Мюллер
запитує:
- Звідки у вас такі гарні плавки?
Штірліц відповідає:
- А мені їхня дружина подарувала на 23 лютого.
І тут же схаменувся: "А чи не сказав я чогось зайвого?".