Сидять біля хати два стареньких діди. Розповідали один одному усілякі небилиці, анекдоти, та й почали молодість згадувати:
- Ех, куме, а було ж, що я за молодих літ і воза зі снопами підіймав.
- Брешете!
- А давайте заб'ємося, що не брешу.
Та й поспорили.
- Програли ви, куме, бо я таки підіймав того воза. Підіймав, підіймав, та й не підняв...
Сидять два кума. Випивають. Один кум піднімає чарку й каже:
- Ну що, куме, вам побажати? Щоб ви були багаті чи здорові?
- Краще, щоб я був багатий. А то, бачте, ось кабанчик на столі лежить. А такий був здоровий...
Сперечаються два кума, чий дід був вище:
- Мій дід був таким високим, як ось це дерево.
- А мій дід був таким високим, як он та гора!
- Мій дід був таким високим, що діставав до зірок!
- А зірки були круглими?
- Круглими.
- Теплими?
- Так...
- То це були яйця мого діда.
Сьогодні вранці на роботу було доставлено тіло Кума, де воно, не приходячи до тями, приступило до роботи...
- Через кашель мій кум вмер.
- Через кашель?
- Ага, бо кашляв під ліжком у куми, коли чоловік до хати зайшов.
- Я вам, куме, так скажу.. Простіше відшукати на Марсі воду, ніж зрозуміти на що образилась жінка.
- Якби ви, куме, мали розум і не скакали з моєю жінкою в гречку, то пішли б на пенсію за віком, а не за інвалідністю.
- Іване, а скільки у тебе дітей?
- Троє.
- Здібні?
- Дуже. Дочка має гарний дзвінкий голос, точно як в моєї Гані. Старший син, в мене вдався: все зробить, за що би не взявся. А молодший - художник... як кум Петро.
Ідуть троє кумів після добрячої випивки.
- Диви, - каже один, - а місяць трикутний!
- Та ні, - заперечує другий, - він квадратний!
- А ви про який місяць сперечаєтесь, - питає третій, - про правий, чи про лівий?
І запам'ятайте куме: русскіє і Русь, то як роми і Рим!
- Їжте, кума, вареники, їжте, - каже господиня за столом.
- Дякую, я вже, напевно, три вареники з'їла. Смачні!
- От тільки не треба брехати! Не три, а всі п'ять... Та хто їх там рахує! Беріть ще!
Кум на шашликах тихенько пукнув біля вогнища... Спалив джинси, шашлик і 5 гектарів лісу...
- Куме, вакцинуватися будемо?
- Звісно! У вас чи в мене?
- Йшла сьогодні з кумом через ліс... Прийшла зла як собака...
- А що трапилося?
- Та нічого... Не той вже кум, не той...
- Куме, а чому ви хочете розлучитися з жінкою?
- Бо вона хропе.
- Це ще не привід.
- Але вона хропе щоразу з іншим!