- Сьома, поки ви були в Бердичеві, до вашої Сари навідувався цей гарненький ювелір Коган!
- Я вас благаю, на що ви натякаєте ?! Я у цього Когана замовив Сарі каблучку, він приносив їй її на примірку.
- Таки так! Мабуть каблучка була така замала, що ваша Сара на весь двір стогнала, коли приміряла, а потім ще й зняти не могла, аж кричала.

Сьома і Сара в ресторані. Сьома налягає на горілочку. Сара намагається його приструнити, але Сьома не збирається зупинятися. Дружина робить останню спробу і багатозначно натякає:
- Сьома, якщо ти сьогодні нап'єшся, то весь тиждень не отримаєш солодкого!
- Сара, ти хотіла сказати жирного...

- Соню, з ким ти там мелеш більше години? - Запитує Рабинович,
висовуючись з вікна.
- Це Роза. Вона так поспішає, що не може навіть на хвилинку зайти до нас!

- Соня, припини займатися дурницями! Не цілуй кота, він таки сраку лиже!
- Ой, мамо, не робіть мені розумне обличчя! Тато теж свому начальника Арону Мойсейовичу сраку лиже, але ти ж його цілуєш...

Сорок років Мойсей водив народ по пустелі... Це єдиний випадок в світі, коли євреї ПОВЕЛИСЯ.

- Софочко, голубонько, ви мені по старій дружбі в борг не дасте?
- Семен Маркович, я дуже перепрошую, але я таки змушена уточнити: в борг - це куди?

Соцопитування за участю єврея:
Ім'я? - Ісаак Кац
Де живете? - Бердичів
Заняття? - Дрібний гешефт
Віросповідання? - Слухайте, я Ісаак Кац, живу в Бердичеві і займаюся дрібним гешефтом... Ну і хто я після цього? Буддист?

Старий, сліпий жебрак єврей, все своє життя провів, збираючи милостиню на розі Дерибасівської та Рішельєвської, слухаючи кроки людей, дізнається своїх клієнтів.
"Тук-тук", - лунають кроки.
Судячи по легкості та впевненості, це молодий чоловік, який протягом багатьох років проходив повз жебрака й кидав у його капелюх 10 гривень.
"Тук-тук", - людина проходить поруч та подає жебракові двадцять копійок.
- Зачекайте, зачекайте, - гукає його сліпий. - Скажіть, що відбувається? Раніше ви мені подавали 10 гривень.
- Розумієте, я одружився і тепер не можу витрачати так багато на милостиню.
- Цікава справа. Він, бачте, одружився, а я що, повинен утримувати його сім'ю?!

Стоять три старих єврея на кладовищі після похорону. Настрій сумний, думки все більше про вічне... Один каже:
- Ні, ви як хочете, а я б хотів лежати поруч з Розою. Ви подивіться, яка оградка: тут на листочках, дарма що чавунних, кожну жилочку видно ! Ні, я хотів би лежати поруч з Розою.
Всі цокають язиками та й замислено кивають головами. другий:
- Ну а я, ви як хочете, а я хотів би лежати поруч з Сарою. Ви подивіться, який багатий камінь, він же прямо дихає. Ні, я б лежав поруч з Сарою !
І знову всі цокають язиками та кивають головами.
третій:
- Ви як хочете, а я б лежав поруч з Цилею...
Решта дружно і в крайньому здивуванні:
- Але ж вона жива !
Третій, переможно здійнявши перст до неба:
- О тож!

- Так, тут приберемо, а тут, мабуть, трохи залишимо.  Голівонька буде просто диво! Можна хоч на переговори, хоч на тусовку, хоч на побачення - скрізь не соромно буде показатись.
- Ребе, а чи можна зробити обрізання без зайвого пафосу?

- Тато, а ми євреї чи росіяни?
- А тобі навіщо?
- Так у нас у дворі хлопчик ровера класного продає. Ось я і думаю, мені поторгуватися і купити, або відібрати і зламати?

- Тато, я єврей чи циган?
- Чому ти задаєш такі питання?
- В мене однокласник велосипед продає. Я думаю - торгуватися з ним чи вкрасти?

- Фая, яка на вас гарна сукня, щоб я так жив!
- Таки я і сама не гірше!
- Тоді на що ж ми чекаємо? Знімайте, подивимося...

- Фіма, ти можеш дати мені в борг тисячу гривень?
- Ні, Яша.
- Я тобі це пригадаю!
- Ось бачиш, а якби я таки дав тобі гроші, ти б негайно забув про них...

Фіма, Яша і Додік підрядилися перенести меблі. Коли Фіма і Яша насилу тягли вгору по сходах дубовий гардероб, Фіма зауважив, що Додік кудись зник.
- А де Додік? Чому він не допомагає?
- Він допомагає, - відповів Яша. - Він всередині, вішає на місце гачки.