🤦‍♂️ Анекдоти про Штірліца

Штірліц забігає в бар з шашкою наголо і кричить на все горло: "Порублю з *
ки! "
С*ки скинулися по-рублю і штирліц пішов...

Штірліц завжди знав, що краще один раз підслухати, ніж сто разів почути.

Штірліц зайшов до кабінету Мюллера і сказав:
"Герр Мюллер, ви не хотіли б стати агентом
червоної розвідки? Вам непогано заплатять".
Мюллер з обуренням відмовився. Тоді, вже
виходячи з кімнати, Штірліц запитав:
"Группенфюрер, у вас немає таблеток від головної
болю? ". Штірліц знав, що з розмови запо-
проходить остання фраза.

Штірліц зайшов до кімнати, відкрив сейф і взяв записку Мюллера. Мюллер верещав і чинив опір.

Штірліц зайшов до Мюллера. Мюллер сидів на столі і грав на балалайці.
Штірліц здивовано глянув.
- Не дивуйтесь, Штірліце, не одного вас замучала ностальгія, - сказав Мюллер.

Штірліц зайшов до резиденції Абвера і на своїх дверях побачив табличку: "Резиденція радянської розвідки". "Голосність", - подумав Штірліц.

Штірліц зайшов до їдальні. Замовив гречану кашу та каву.
Чистих виделок та ложок не було. Довелося їсти руками. За
довгий час
Штірліц вперше відчув себе радянським офіцером.

Штірліц зайшов у бар із криком:
- Порубаю, суки!
Суки скинулися рублем і Штірліц пішов.

Штірліц зайшов у кабінет до Кальтенбруннера і відкинув копита.
- Ви б тут ще роги накидали! - сказав шеф гестапо, скривившись.

Штірліц зайшов у кабінет і побачив Мюллера в будьонівці,
сидить на столі і грає на балалайці. "Так, Штірліц, -
меланхолійно промовив Мюллер, - не один Ви тужите по Батьківщині.