🤦‍♂️ Анекдоти про Штірліца

- Мюллер, ви мені обіцяли лампу ГУ-5С для передавача.
- За мною не заіржавіє. Броньової,
- подумав Штірліц.

Мюллер вистрілив у Штірліца і влучив у голову.
- Розривна, - розкинув мізками Штірліц.

Мюллер:
- Відповідайте, Штірліц, де Ви були у 1938 році? - З Вами, шеф, у республіканській Іспанії.
- А 1928 року?
- З Вами, на КВЖД.
- Ну а 1918 року?
- Василю Івановичу! Ти?
- Я, Петька!

Мюллер гнав машину шосе зі швидкістю 180 км/год. Поруч біг
Штірліц, вдаючи, що безтурботно ходить.

Мюллер гнав на автомобілі щосили...
На задньому сидінні від його гону тихо завертався мізками Штірліц.

Мюллер гуляв лісом. Десь стукав дятел.
- Дятел, - подумав Мюллер.
- Сам ти дятел, - подумав Штірліц.

Мюллер дуже любив грати на піаніно Інтернаціонал. Якось на прийомі у
Шелленберга Штірліц не втримався і зіграв кілька крамольних акордів.
Офіцери рейху здивовано обернулися. Штірліц невдоволено махнув рукою і сказав
чистою німецькою:
- Це лише слабкість, панове. Туга, знаєте... , - і перейшов на
Віденський вальс.

Мюллер запитав Штірліца:
- Де Ви, Штірліце, навчилися так влучно стріляти?
- У ДОСААФі, - швидко відповів Штірліц і подумав. "А чи не сказав я
чого зайвого?

Мюллер запропонував Штірліцу працювати на нього.
- Але я вже працюю на Шелленберга, - сказав Штірліц. - Як бути з
трудовою книжкою?
- А якщо завести другу? - запропонував Мюллер.
- Знаю я ваші штучки, - не погодився Штірліц. - Ви ж потім
надішлете гестапівця перевіряти, скільки в мене трудових книжок.
- З вами страшно розмовляти, Штірліц, - зізнався Мюллер. - Ви
читаєте мої думки.

Мюллер заходить до кабінету до Бормана і бачить, що Штірліц валяє
дурня:
- Припиніть, Штірліц, він і так уже брудний!