✡ Анекдоти про євреїв

Анекдоти про євреїв

Чи може бути, що він не єврей?

Одеса. 1990 рік. Розмова в черзі:
- Подивіться он на того громадянина. Як на мене, він єврей.
- Не може бути! Всі євреї давно виїхали.
- А мені здається, єврей. Давайте у нього запитаємо.
- Товаришу, перепрошую, ви випадково не єврей?
- Я? Єврей?! Поц я, а не єврей!

Моня і Додік: уроки виховання на Рішельєвській

Моня йде по Рішельєвській зі своїм другом Додіком. Якийсь хлопець кричить їм услід:
- Смердючі жиди!
Моня негайно ж розвертається і дає хлопцю десять гривень.
- Ти, що з глузду з'їхав? - Запитує Додік.
- Нічого ти не зрозумів, - оголошує Моня. - Ми з тобою не бозна-які силачі. Але цей бовдур буде тепер думати, що за такі слова йому завжди дадуть десять гривень, і буде повторювати їх знову і знову, поки таки не нарветься на такого, хто йому руки-ноги переламає.

Ліберман і борг: індичка на мілі у Рабиновича

Одеса. Кравець Ліберман, якому Рабинович довго не оплачував рахунок, вирішив піти до нього додому і зажадати грошей.
Він застав злісного боржника за обідом, коли той розрізав смажену індичку.
- Яків Мойсейович, коли ви повернете борг?
- Потерпіть, друже мій, ще трохи, я зараз на мілині.
- На мілині, а таки їсте індичку!?
- Бідна пташка, мені нічим було її годувати...

Зуби на всі випадки життя: релігійний підхід Рабиновича

Дуже багатий одеський зубний лікар Рабинович емігрує до Америки.
Оскільки вивезти усе що має за кордон не представляється можливим, він усе своє майно продав і зробив собі п'ять пар дорогоцінних зубних протезів. Вартість цих протезів набагато перевищує граничну суму, яку за законом можна провезти через митницю США.
Він благополучно прибув до Нью-Йорка і, коли митник його запитав, для чого йому п'ять пар вставних зубів, Рабинович пояснює:
- Євреї, що дотримують кашруту, тримають два набори посуду: один - для м'ясного, інший - для молочного. Я такий релігійний, що тримаю також дві пари зубів: для м'ясної їжі та для молочної.
Митник злегка здивувався, але сказав:
- O'key! Для цього вам потрібні дві пари зубів. Як щодо ще трьох пар, що знаходяться у вашій валізі?
Рабинович пояснює:
- Розумієте, дуже релігійні євреї тримають ще окремий посуд для м'ясного і молочного спеціально для Песаха. Я ж так релігійний, що для цього тримаю окрему пару зубів!
- О, ви дійсно дуже міцні у своїй вірі, якщо так ревно дотримуєтеся усіх релігійних традицій, - сказав митник. - Однак дозвольте вас запитати, для чого ще потрібна п'ята пара?
Рабинович неспокійно оглядається, жестом підкликає митника ближче, нахиляється до нього й шепоче:
- Знаєте, якщо чесно, іноді так хочеться пожувати шматочок бекону...

Нічна Одеса: боргові розрахунки під загрозою

Йдуть два євреї по нічній Одесі. Раптом з темряви з'являються бандити з ножами.
- Гроші, цінності, годинники - швидко!
Один єврей повертається до іншого:
- Фіма, я в тебе брав у борг 300 доларів, віддаю при свідках.

Пригоди Рабиновича в Парижі: одеські сюрпризи!

Рабинович побував у Парижі. Після повернення друзі накинулися на нього з запитаннями: як там у Парижі, які були пригоди, як парижанки, чи схожі на місцевих?
- Ну як можна порівнювати?! - Обурюється Рабинович. - От у мене було інтимне побачення з однією парижанкою. Вже тепер-то я знаю все точно!
- Так розкажи, нарешті!
- Отже: на ній була накидка з капюшоном з люрексу - нічого подібного ви тут не знайдете. А коли вона її скинула, то під нею виявилася блузка з рожевого шифону, прозора, як скло! А спідниця її була вся суцільно покрита блискітками, так що на неї навіть дивитися було боляче. Потім вона зняла спідницю... Білизна в неї була оздоблена валлонськими мереживами бузкового кольору і прошита срібними нитками... Підв'язки були прикрашені стразами від Сваровскі... Потім вона зняла з себе й білизну, і підв'язки...
- І що ж було далі?
- А далі все було у точнісінько, як у нас у Одесі...

Дощ в Бердичеві: економія на кожному краплі

Абрам Рабинович приїхав з Бердичева до Одеси. На четвертий день
збирається додому. Власниця дивується:
- В чому справа?
- Ви ще запитуєте? Подивіться на погоду!
- Але у вас в Бердичеві теж, можливо, йде дощ.
- Ви знаєте, наш дощ набагато дешевше.

Жебрак і молодий сім'янин: хто кого утримує?

Старий, сліпий жебрак єврей, все своє життя провів, збираючи милостиню на розі Дерибасівської та Рішельєвської, слухаючи кроки людей, дізнається своїх клієнтів.
"Тук-тук", - лунають кроки.
Судячи по легкості та впевненості, це молодий чоловік, який протягом багатьох років проходив повз жебрака й кидав у його капелюх 10 гривень.
"Тук-тук", - людина проходить поруч та подає жебракові двадцять копійок.
- Зачекайте, зачекайте, - гукає його сліпий. - Скажіть, що відбувається? Раніше ви мені подавали 10 гривень.
- Розумієте, я одружився і тепер не можу витрачати так багато на милостиню.
- Цікава справа. Він, бачте, одружився, а я що, повинен утримувати його сім'ю?!