Вчора заходжу із приятелем до магазину за пивом. У приятеля залишилася лише одна банкнота - 100 рублів, та й у тієї куточок відірваний (приблизно 20 відсотків від загальної площі). Він простягає продавчині цю купюру та просить літр Очакова". Продавщиця каже: "А че, типу, мовляв, гріш рваний? ", На що приятель відповідає: "Ну і що? Головне, номер купюри видно". Продавщиця трохи помовчала, потім видала: "Тоді я вам пиво без кришки дам! " На наші крики вона справедливо помітила: "Ну і що? " Головне - напис "Очаково" видно! ".
Оголошення в магазині: Пан покупці! На третьому поверсі нашого магазину проводиться передноворічний розпродаж фальшивих ялинкових іграшок. Ціни знижено на 70%". Народ біжить на третій поверх, там біля прилавка вже мені натовп, всі в повному здивуванні споглядають іграшки. - Вибачте! - нарешті хтось не витримує. - А що таке фальшиві ялинкові іграшки і чим вони, власне, відрізняються від справжніх? Продавець - коректний молодий чоловік у костюмі і при краватці - охоче пояснює: - А ось, подивіться - бачите: на вигляд вони як справжні, так? (сумно) Але радості від них ніякий... ".
Приходить чоловік у магазин, вибирати дружині подарунок на Новий рік. І каже продавчині: - Покажіть мені це... А ні, це не таке... - А от то... А ні, це дороге... - А ось це... А ні, це дешеве... - Дівчина, а от якби ви були моєю дружиною, що б ви хотіли? - Іншого чоловіка!
Лист Діду Морозу: Дорогий Діду Мороз! Ти, мабуть, не звик отримувати листи такого дня, другого січня. Але я хотів би прояснити деяке непорозуміння, яке сталося між нами. На початку минулого місяця я написав тобі листа, в якому попросив у тебе велосипед, електричну залізницю, пару роликових ковзанів та футбольну форму. Протягом усього року я навчався як божевільний, у мене були найкращі оцінки не лише у класі, а й у всій школі. Слово честі, ніхто навколо не поводився краще, ніж я, з батьками, братами, друзями та сусідами. Я постійно бігав у магазин, і двічі навіть перевів стареньку через дорогу. Не залишилося жодного гарного вчинку, який би я не зробив. І якого хріну ти приніс мені цю дебільну тріскачку, ідіотський свисток і пару потворних шкарпеток? Що ти про себе уявив, козел, розводячи мене весь рік і залишивши цю купу лайна під ялинкою? І, ніби знущаючись, ти приніс стільки подарунків цьому виродку, який живе в сусідньому будинку, що він навіть не зміг увійти з ними у двері? Так що навіть і не думай наступного року засунути свою товсту смердючу дупу до мене у вікно! Я закидаю камінням твоїх поранених оленів, так що вони розбігуться і тобі доведеться йти пішки на свій гребаний Північний Полюс, як мені через те, що ти не подарував мені цей проклятий велосипед! Пішов ти на фіг, Діду Морозе! З цього року ти дізнаєшся, наскільки поганим я можу бути, ти жирний, смердючий Дід Мороз! Завжди твій, маленький Вове.
Найвитривалішим Дідом Морозом нового тисячоліття виявився Дід Мороз, який відвідав у новорічну ніч 5 столичних магазинів. Сума винесеного ним майна оцінюється у 600 тис. доларів.
В автомагазині: - У Вас гальма є? - Ні. - А хоч тосол? - Ні. - А рідини для омивання стекол теж немає? - Ні, нема! - Так, я не зрозумів, у вас що, З ЛЕГКИХ ВИН ЗАГАЛЬНО НІЧОГО НЕМАЄ?!
Працюємо ми з товаришем у автосервісі, у відділі оформлення ремонту. Історія, яку я розповім сталася спекотного літа, тому кипіли не тільки машини, а й мізки у деяких товаришів... Запарившись сидіти в задушливому приміщенні, в якому кондиціонер, що працює на повну котушку, не рятував, ми вирішили вийти покурити на свіже" повітря.. Стоїмо значить куримо, повз машину їздять, тут же механіки сидять, теж курять. Біля узбіччя, прямо навпроти нас із товаришем стоїть припаркований Nissan темно-зеленого кольору, за кермом сидить дядечко значних розмірів у білій сорочці з ланцюгом на руці... коротше все як належить - теж курить... Тут під'їжджає диво російського автомобілебудування марки "Ока" (теж темно-зеленого кольору) і паркується перед Nissan. З цього диво-авто з боку пасажира вилазить "молодший науковий співробітник якого нитка НДІ" у великих окулярах з величезним склом і підходить до нас. Тут з'ясовується, що вони з водієм не можуть знайти якийсь магазин за такою-то адресою. Ми остаточно оф#гев від клієнтів, які дістали на робочому місці, від спеки і взагалі від усього намагаємося мирно відправити його на всі чотири сторони, а точніше до механіків, що палять поруч. Чоловік починає розпитувати механіків, нарешті хтось із них більш-менш виразно відповідає як їм їхати далі... і тут починається найголовніше... і крокує до темно-зеленої машини припаркованої біля тротуару, не роздумуючи відчиняє двері, плюхається на сидіння, закриває двері, і повертає голову, щоб повідомити водилу подальший маршрут... Водила ж Nissan, що сидів за кермом, від такої спритності на кілька секунд втратив дар мови., але прийшовши до тями просто сказав: - Здрастуй. До цього моменту всі курці на вулиці просто згиналися від сміху і ось під цей регіт приблизно п'ятнадцяти чоловік чоловікові довелося вилазити з Nissan і тупотіти до свого "джипа". До речі мужик з Nissan залишився цілком спокійним. ".
Купив чоловік Жигулі". Їде із магазину додому разом із сином. Дорогою тричі глух мотор. З горем навпіл доїхали, загнали машину до гаража. Папа дістає товсте "Посібник з ремонту автомобіля", показує синові і каже: - Ось, синку, тепер це наша Біблія. - Ні, тату, - відповідає синок, - це наша Камасутра... ".
У мене машина ВАЗ 2110. Вирішив на неї поставити протитуманки. Заходжу до магазину автозапчастин. Там величезний вибір протитуманок і я природно питаю продавця якісь краще. Він радить купити штатні на "десятку". Мотивує, що вони не поганої якості, швидко встановлюються і коштують дешевше за імпортні. Я погоджуюсь, і додому приходжу з покупкою та щасливою усмішкою на обличчі. Кохана питає, що за привід для посмішки. Пояснюю: так мовляв і так, купив для улюбленого авто протитуманки, штатні для "десятки", велика рідкість. Кохана починає уважно їх розглядати. після чого заявляє, що тільки мене, лопуха, ТАК могли обдурити. не розуміючи, питаю: а в чому обман? "Дурник ти, дурник. " - шкодує мене кохана - "Які ж вони ШТАТНІ, якщо у все скло написано ЗРОБЛЕНО В УКРАЇНІ!".
Знайомий працює в автомагазині та розповів такий випадок. У цьому магазині є практично всі засоби, олії, емалі тощо, які використовуються на території нашої країни, чим дуже пишається як господар, так і працюючі у магазині. І ось приходить до них нещодавно мужик, довго оглядає вітрину і, видно, не знайшовши того, що йому потрібно підходить до продавця і запитує: - У вас тосол Ачом" є? Продавця, який чудово розуміється практично у всіх типах авто-рідин це питання увігнало в повний ступор. Він судорожно став перебирати в голові всі можливі марки тосолів, намагаючись згадати тосол із такою екзотичною назвою, але не зміг. Зрештою, продавець, хотів уже сказати: "що на жаль такої марки немає, але мовляв не турбуйтеся, ми зробимо замовлення по каталогах і наступного разу, коли ви прийдете все буде", але все ж таки вирішив перепитати. Як з'ясувалося в результаті опитування, все виявилося набагато простіше, клінету потрібен був тосол марки... "A40M"! Після того, як тосол був проданий і клине пішов, весь особовий склад магазину, разом з господарем, що підійшов, ще довго реготали. А фрази, на кшталт: "Де у нас тут коробка з Ачомами була?" вже міцно входять у їхній торговельний побут.".
Зустрічаються два друзі: - Ти, я чув, машину купив? - Так, така гарна річ, тепер все встигаю. Уявляєш, сьогодні за день встиг змінити олію, купити нові покришки, поїхав на авторинок за крилами, зганяв в автосервіс, поміняв крила, заїхав до автомагазину за Тосолом". І як би я все це без машини встиг?".
Зустрічаються два друзі-програмісти: - Ти як? - Та нічого, магазин ось в Інтернеті відкрив, за перший місяць заробив двадцять тисяч віртуальних доларів. - Віртуальних? Я навіть не бачив таких! - Я теж.
