- Абраме, - кричить Рабинович, - я передумав й до Ізраїлю не поїду.
- Ти що, здурів?! Вже документи зібрали, гроші перерахували, квитки
купили!
- Не поїду я! Чого ти пристав?
- Але чому?
- Там плюс 40 у затінку!
- Яша, а ти не ходи у затінок!

- Абраме, як ся маєш?
- Живу бідно, Яшо. Сир з пліснявою їм, вино старе п'ю, машина без даху, телефон без кнопок...
- От в мене ті ж самі проблеми.

- Абрам, можна я скористаюся твоєю газонокосаркою?
- Так, Мойше, але тільки у межах моєї ділянки.

- Абрамович, чим займається ваш син в Америці?
- Він пише, що банками.
- Так він хто: банкір, гангстер або посудомийник?

Абрам приходить до Ісака. Ісак здирає шпалери зі стін. "Ремонт затіяли?" - запитує Абрам. "Ні, пегееїжджаємо".

Абрам приходить до свого сусіда й звертається із проханням:
- Мойша в мене будинк будуть обшукувати, потримай у своєму сейфі всі мої гроші.
Сусід:
- Дружина, діти сюди! Бачите сусід прийшов, гроші приніс, я їх взяв, перерахував, у сейфі закрив!
Дружина й діти:
- Так, Так бачили.
Мойша відправляє дружину й дітей по своїх справах, Абрам іде. Через тиждень
Абрам знову приходить до сусіда.
Абрам: - Мойша дякую тобі, обшук у мене пройшов, нічого не знайшли, поверни будь ласка мої гроші.
Мойша: - Дружина, діти сюди! До нас сусід тиждень назад приходив?
Дружина й діти: - Ні!
- Гроші приносив?
- Ні!
- Я їх брав, перераховував, у сейф клав?
Дружина й діти: - Ні! Ні!
Мойша знову відправляє родину займатися своїми справами, а сам відкриває сейф і віддає всі гроші Абраму.
Абрам, дивуючись: - А спектакль навіщо?
Моиша спокійним рівним голосом відповідає:
- Бачиш із якою сволотою доводиться жити!

Абрам Рабинович приїхав з Бердичева до Одеси. На четвертий день
збирається додому. Власниця дивується:
- В чому справа?
- Ви ще запитуєте? Подивіться на погоду!
- Але у вас в Бердичеві теж, можливо, йде дощ.
- Ви знаєте, наш дощ набагато дешевше.

- Абрам Соломонович, вам по приїзду робили обрізання, я чув. Скажіть, операція проходила під наркозом?
Голос Сари:
- Під мікроскопом!

- Алло, це Одеса?
- А ви як думаєте?
- Алло, це Рабинович?
- А що?
- Ви знаєте, що в Нью-Йорку помер Ваш дядько?
- І що усе мені?
- Ви знаєте, скільки в нього було боргів?
- Послухайте, куди ви телефонуєте?

- А чому євреї святкують Новий рік восени?
- Ну, так восени ялинки дешевші.

Була у єврейському центрі лекція "Євреї та горілка". Після лекції адміністратор виносить слухачам піднос зі склянками. А у склянки налита вона, біленька. Усі радісно загомоніли, стали питати, а чому в афіші про частування ні слова?
Адміністратор:
- А тоді всім не вистачило б. До речі, наступна лекція "Євреї та гроші". Але ви так особливо ні на що не розраховуйте...

Було це на початку ХХ століття. Якось пані Розенберг опинилася в одному з престижних курортів, на який не допускали євреїв. Клерк готелю, до якого пані Розенберг зайшла, пробіг пальцем по обліковій книжці та сказав:
- Вибачте, місць немає.
Пані Розенберг:
- Але табличка при вході свідчить, що у вас є вільні місця.
Клерк трохи зніяковів, але потім коротко і різко відповів:
- Розумієте, ми не розміщуємо євреїв. Пошукайте готель в іншій частині міста.
- А ви знаєте, я прийняла Християнство.
- Невже? Ну тоді дайте відповідь мені на просте запитання як народився
Ісус?
- Він народився у Святої Марії в маленькому місті Віфлеємі.
- Дуже добре. Ну, ще щось розкажіть?
- Він народився у стайні.
- Правильно. А чому він народився в стайні?
- Тому що в цю ніч один мудак, схожий на вас, не дозволив єврейській жінці оселитися у готелі.

Гості прийшли на свято до євреїв. Сюсюкаються з дітьми, дивляться фотографії, розмовляють. Господар:
- То ви вже напевно їсти хочете?
- Звичайно!
- Так ідіть додому й поїжте, саме обідній час.

Видавництво Шалом випустило в продаж нову версію Камасутри для євреїв. На всіх картинках присутня мама, і вона дає поради...

Дуже багатий одеський зубний лікар Рабинович емігрує до Америки.
Оскільки вивезти усе що має за кордон не представляється можливим, він усе своє майно продав і зробив собі п'ять пар дорогоцінних зубних протезів. Вартість цих протезів набагато перевищує граничну суму, яку за законом можна провезти через митницю США.
Він благополучно прибув до Нью-Йорка і, коли митник його запитав, для чого йому п'ять пар вставних зубів, Рабинович пояснює:
- Євреї, що дотримують кашруту, тримають два набори посуду: один - для м'ясного, інший - для молочного. Я такий релігійний, що тримаю також дві пари зубів: для м'ясної їжі та для молочної.
Митник злегка здивувався, але сказав:
- O'key ! Для цього вам потрібні дві пари зубів. Як щодо ще трьох пар, що знаходяться у вашій валізі?
Рабинович пояснює:
- Розумієте, дуже релігійні євреї тримають ще окремий посуд для м'ясного і молочного спеціально для Песаха. Я ж так релігійний, що для цього тримаю окрему пару зубів !
- О, ви дійсно дуже міцні у своїй вірі, якщо так ревно дотримуєтеся усіх релігійних традицій, - сказав митник. - Однак дозвольте вас запитати, для чого ще потрібна п'ята пара?
Рабинович неспокійно оглядається, жестом підкликає митника ближче, нахиляється до нього й шепоче:
- Знаєте, якщо чесно, іноді так хочеться пожувати шматочок бекону...