Анекдот про сон, гра слів чорний
Як зараз пам'ятаю свій перший політ уві сні. Ніч, плацкарт, верхня полиця...
Як зараз пам'ятаю свій перший політ уві сні. Ніч, плацкарт, верхня полиця...
До винаходу наркозу, хірурги швидко ставали глухими.
- Звідки ти знаєш, що я не серійний вбивця? - запитав мене попутник якого я взявся підвести.
- Шанси на те, що два серійні вбивці опиняться в одній машині, просто мізерні, - відповів я.
Хлопчик, якому взимку шарф зав'язує батько, вміє, як правило, затримувати дихання на п'ять-шість годин.
- Не зліть мене й так уже трупи ховати нікуди! Жартую я, жартую, насправді місць повно.
- Відомо, що багато народу пішло в березні 1953 до Будинку Союзів попрощатися з вождем, незважаючи на тисняву, де багато хто загинув. Навіщо?
- Загиблих шкода, однак йшли, щоб однозначно і особисто переконатися в цьому факті.
Один патологоанатом полюбляв пожартувати. Виходив зі свого кабінету, підходив до хворого біля процедурної, читав його діагноз, і з незадоволеним виглядом вимовляв:
- От дідько, я ж завтра відпочити збирався.
Зустрічаються двоє друзів по дачі. Перший каже другому:
- В мене на дачі оселився вуж, а кусається як гадюка.
Другий:
- А ти звідки знаєш, що як гадюка?
- Ось уже трьох дядьків вкусив і усі померли.
Зустрічаються два хірурга - досвідчений і молодий. Досвідчений запитує у молодого:
- Ну, як пройшла твоя перша операція? Молодий затерплими губами шепоче у відповідь:
- А я думав це розтин...
Совок. На зборах оголошують: "Завтра кожного десятого будуть вішати". Один громадянин питає: "А мотузку з собою приносити чи профспілка виділить?".
У відповідь на загрозу терористів вбити двох Тмутараканських журналістів
диктатор Тьмутаракні привселюдно розстріляв на площі 200 Тмутараканських журналістів.
Найефективніші закони завжди працюють за принципом:
"... недопалок, кинутий повз урну, засовується порушнику в дупу!".
Екскурсія в горах. На краю прірви гід звертається до групи:
- Тут чудове відлуння. У кого-небудь є пістолет?
- пістолета немає, а складаний ніж знайдеться...
Новачок запитує інструктора:
- А чи правда, що перший стрибок - найстрашніший?
- Ні. Найстрашніший - це останній стрибок.
- Повертаюся я, отже, на день раніше з відрядження...
- Далі не розповідай...
- Чому?!
- Далі все зрозуміло... Ти його в шафі знайшов?
- Ні-і - я його за хлівом закопав...