Один уролог каже другому: - Щойно повернувся з подорожі по Європі. Бачив у Брюсселі хлопчика, який пісяє. Не справив він на мене враження. Обличчя якесь хворобливе, струмінь слабенький... - А що ти хотів? Стільки років стоїть голий просто неба. Хронічний простатит!
- Пацієнт, ви смертельно хворі, і жити вам залишилося не так вже й довго! - Боже! Скільки ж це "недовго", лікар?! - Десять! - Чого десять? Років? Місяців? Днів? - Дев'ять...
Пацієнт дзвонить лікареві, щоб записатися на прийом. - Вибачте, - відповідає чергова, - ми зможемо прийняти вас не раніше, ніж через два тижні. - Але я на той час можу і померти. - Не переживайте, якщо ваша дружина сповістить нас про це, ми скасуємо запис.
Пацієнтка лікарю: - Доктор, допоможіть, тридцять років тому я згрішила! - Так, але чому це вас хвилює зараз? - Не це, а те, що я раптом стала забувати, як це все було.