- Сонечко!
- Що котику?
- Рибонько, зроби сніданок.
- Звичайно, ведмежатко.
- Дякую, ластівко.
- Нема за що козлику.
- Я тебе кохаю, кицьо.
- Я тебе теж, зайчику.
- Стривай! Ти теж не пам'ятаєш, як мене звуть?
- Люба, ми купимо збиті вершки - і ти вимажешь ними ті місця, які хочеш, щоб я облизав...
- Так? І підлогу можна?!
- Але ж раніше ти мені мозок не виносила...
- Та я просто соромилася...
Він обіцяв їй, що зателефонує тоді, коли вона цього менше за все чекає.
Але вона чекала завжди. Тому він їй так і не зателефонував.
Вона:
- Як добре, що ти мене розумієш.
Він:
- В сенсі?
Якщо вона пише: "Я сьогодні хочу з тобою поговорити", - відповідайте: "Так, я теж!"
Нервувати будете обоє.
- Любий, я вчора така п'яна була. Ти не пам'ятаєш, між нами нічого не було?
- Ні. Нічого не було.
- Що ж тобі так не щастить-то...
- Слухай, ти така класна! От же пощастить комусь...
- Можливо тобі?
- Чому відразу мені?
- Ти моя Кока-Кола.
- Така ж солодка?
- Така ж шкідлива і сичиш постійно.
- Я пішла на фітнес.
- Молодець!
- Ти повинен був сказати, що мені не треба!
Ти, звісно, падлюка і сволота, але я тебе кохаю.
- А ти мудило і виродок.
- Але?
- Що "Але"?
Він:
- Привіт, тварино!
Вона:
- Що ти сказав?!
Він:
- Ну, я поки ще не визначився, зайчик ти чи киця. Ось і вирішив узагальнити...
Вона:
- Я пофарбувалася в білявку, але колір вийшов якийсь сивий.
Він:
- Капець, моя дівчина стала бабцею.
Вона:
- Будеш знущається, я піду від тебе.
Він:
- Куди? До будинку для людей похилого віку?
- Я витратила на тебе свої кращі роки.
- Я теж на тебе сильно витратився.
Вона тихо взяла мене за руку.
"Кохає", - подумав я.
"Ожеледь", - подумала вона.