🚲 Анекдоти про велосипед

Анекдоти про велосипед

Лист Діду Морозу

Лист Діду Морозу:
Дорогий Діду Мороз!
Ти, мабуть, не звик отримувати листи такого дня, другого січня. Але я хотів би прояснити деяке непорозуміння, яке сталося між нами. На початку минулого місяця я написав тобі листа, в якому попросив у тебе велосипед, електричну залізницю, пару роликових ковзанів та футбольну форму. Протягом усього року я навчався як божевільний, у мене були найкращі оцінки не лише у класі, а й у всій школі. Слово честі, ніхто навколо не поводився краще, ніж я, з батьками, братами, друзями та сусідами. Я постійно бігав у магазин, і двічі навіть перевів стареньку через дорогу. Не залишилося жодного гарного вчинку, який би я не зробив. І якого хріну ти приніс мені цю дебільну тріскачку, ідіотський свисток і пару потворних шкарпеток? Що ти про себе уявив, козел, розводячи мене весь рік і залишивши цю купу лайна під ялинкою? І, ніби знущаючись, ти приніс стільки подарунків цьому виродку, який живе в сусідньому будинку, що він навіть не зміг увійти з ними у двері? Так що навіть і не думай наступного року засунути свою товсту смердючу дупу до мене у вікно! Я закидаю камінням твоїх поранених оленів, так що вони розбігуться і тобі доведеться йти пішки на свій гребаний Північний Полюс, як мені через те, що ти не подарував мені цей проклятий велосипед! Пішов ти на фіг, Діду Морозе! З цього року ти дізнаєшся, наскільки поганим я можу бути, ти жирний, смердючий Дід Мороз!
Завжди твій, маленький Вове.

Мент, патрулюючи територію на коні, бачить маленьку дівчинку на велосипеді

Мент, патрулюючи територію на коні, бачить маленьку дівчинку на велосипеді, зупиняє її та запитує:
- Дівчинко, який у тебе гарний велосипед! Дівчинка несміливо відповідає:
- Дякую.
- А хто тобі подарував?
- Дід Мороз.
- Щоправда? Ну, тоді скажи Діду Морозу, щоб він наступного разу ставив на велосипед фари.
Дівчинка дивиться на мента на коні і раптом каже:
- А у вас, дядечку міліціонере, гарний кінь!
- Дякую, дівчинко.
- А хто вам подарував?
- Мені також Дід Мороз!
- Щоправда?
Ну тоді скажіть йому, що хрін у коня повинен бути знизу, а не зверху.

1 січня

1 січня. На перехресті сидить представник кінної міліції на красивій білій конячці. Поруч на новому велосипеді проїжджає Вовочка. Міліціонер:
- Хороший у тебе велосипед. Напевно від діда Морозу дарунок?
- Так, - відповідає Вовочка.
- Скажи дідові Морозу, щоб наступного року прикріпив відбивач світла на заднє крило, - сказав міліціонер, виписуючи штраф дитині за порушення безпеки.
- До речі у вас, товариш міліціонер, красивий кінь. Теж, напевно від діда Морозу дарунок? - запитав Вовочка.
- Так, - підігруючи дитині, відповів міліціонер.
- Ну тоді передай дідові Морозу, щоб наступного року він прикріплював Х^%$Й під коня, а не на коня.

Дочка оголосила матерів

Дочка оголосила матерів, що їй зробили пропозицію, і вона збирається виходити заміж. А мати їй:
- Але ти дивися, до весілля з ним ні-ні! Це як, знаєш, якби тобі на Новий Рік подарували велосипед, а кататися на нім - до літа потерпи. Зрозуміла?
- Зрозуміла, зрозуміла про велосипед. Але насосом-то хоч можна до того часу покористуватися?

Приходить Ізя до рабина

Приходить Ізя до рабина:
- Ребе, у мене вкрали велосипед! Причому я впевнений, що це зробив хтось із друзів. Як мені знайти злодія?
- Що ж, збери всіх разом і прочитай їм десять заповідей. Коли дійдеш до "не вкради", подивися в очі: хто відведе погляд, той і є злодій.
На наступний день Ізя приходить з квітами.
- Ну що, допомогла моя порада? - цікавиться рабин.
- Величезне дякую, ребе, допоміг. Я зібрав людей, почав читати десять заповідей, а коли дійшов до "не чини перелюбу", то згадав, де залишив велосипед...

Анекдот про заповіт та євреїв

Помирає в лікарні старий Абрамович. Навколо зібралася попрощатися родина.
- Мойша, - каже Абрамович, - Тобі я заповідаю мою вулицю з житловим комплексом на заході міста.
- Зрозумів, тато, дякую.
- А тобі, Ізя, мій північний проспект, там де казино і театр.
- Дякую тобі, батько мій.
- Рахель, а тобі мій південний бульвар, ну знаєш, де сувенірні магазини, художня галерея, і синагога.
- Дякую, татусю рідний.
Присутній поруч очманілий лікар шепоче на вухо Мойші:
- Послухайте, а я і не знав, що ваш батько-таки такий багатий!
- Боже мій, я вас благаю, та де він він багатий? - Відповідає Мойша, - Він все життя на велосипеді газети розвозив, нам зараз свої маршрути залишає!