Анекдот про архітекторів, лікарів, халтура чорний
- У чому різниця між лікарем і архітектором?
- ?
- Лікарську халтуру закопають, а архітектора триста років туристам показують.
- У чому різниця між лікарем і архітектором?
- ?
- Лікарську халтуру закопають, а архітектора триста років туристам показують.
В операційній:
- Лікарю, мені боляче!
- Тихо! У нас іспит !
- Скажіть, лікарю, а операція буде проводитися з анестезією? - зі страхом запитує пацієнт.
- Звичайно! Анестезія Павлівна - потримайте хворого...
Лікар хворому:
-Вітаю скоро вас тут не буде.
Пацієнт радісно:
- Отже скоро мене виписують!
- А хто сказав, що вас виписують?
Лікар пацієнтові:
- Якщо справи йтимуть так далі, то впевнений, що в понеділок вас огляне Єгор Степанович.
- Хто це такий?!
- Наш патологоанатом.
Прийняли за ідіота лікаря-нарколога Шмітта Іллю Олександровича його колеги.
І навіть помістили його до божевільні.
Керуючись міркуваннями медичної етики, Ілля Олександрович не став оскаржувати помилковий діагноз колег...
Він дочекався, коли всі лягли спати і продемонстрував невдалим ескулапам різницю між ідіотом і шизофреніком-серійним вбивцею, схильним до садизму.
В операційній.
Сестра:
- Лікарю, лікарю, ми його втратили !
Лікар:
- Ну не треба так перейматися, у нас таких ще ціла палата.
В операційній. Вже все готово до складної хірургічної операції, пацієнт лежить, заходить хірург.
Пацієнт дивиться, і каже хірургові:
- Лікарю, здається десь я вас раніше бачив.
Анестезіолог вже вводить пацієнта в глибокий наркоз.
Хірург надягає рукавички і встигає відповісти:
- Так, так, пам'ятаю, пам'ятаю... Я вас одразу впізнав. Це ви тоді на "Петрівці" мене обдурили і продали диплом в два рази дорожче його ринкової вартості.
У дитячого стоматолога:
- Вовчику, ну будь розумником, відкрий ротик. Нехай дядько дістане свій пальчик...
Рідні хворого - лікареві (при врученні гонорару):
- Скажіть, професор, він буде жити?
- Поки - ні.
Розмовляють два старих лікаря:
- У мене був хворий, який за всіма прогнозами повинен був померти ще десять років тому, а він все ще живе.
- Так так буває. Це ще раз доводить, що коли хворий дійсно хоче жити, то медицина безсила.
Консиліум лікарів біля ліжка хворого.
- Ну що ж, колеги, почнемо лікувати чи нехай живе?
- Все, що я можу - прописати вам грязьові ванни...
- Лікарю, а це допоможе?
- Ну, допоможе - не допоможе, а до землі потихеньку почнете звикати.
Лікар - хворому:
- Заспокойтеся, ваша рана на голові була досить важкою, але головне - нам вдалося уникнути ампутації...
Чоловік заходить до кабінету ЛОРа, розстібає ширінку, дістає член і показує лікарю. Кінець члена явно чимось сплющений і посинів.
Лікар:
- То... Вам мабуть до уролога...
- Зачекайте, лікарю, вислухайте мене! Ми з друзями ходимо в лазню і, звісно, там випиваємо,
- Пане, я - ЛОР, займаюся вухами, носами і горлом, і НЕ займаюся лікуванням алкоголізму і супутніх захворювань. Ідіть до нарколога!
- Та зачекайте, дайте договорити, мені саме до вас потрібно! Ми миємося в лазні, випиваємо і граємо в гру всі сідають навколо столу і викладають на нього свої члени. Далі ведучий бере сковороду, каже "Хоп!" і з розмаху б'є їй об стіл. За цей час потрібно встигнути прибрати член...
- Я бачу, пане, що справи кепські. Вам потрібно негайно до психіатра!
- Ні! Мені потрібно саме до Вас! Біда в тому, що я цей "Хоп!" погано чую...