🚋 Одеські анекдоти

- Моня, я віддала твої джинси нашому сусідові.
- Це ще в честь чого?!
- Ну вони все одно тобі не подобалися.
- Так і шо?! Давай тепер віддамо сусідові твою маму.

Роза Львівна, за звичкою, намагалася щось з себе будувати, але будматеріали були вже не ті...

Сара каже своєму чоловікові:
- Абрам, нам потрібно купити штори в ванну, напроти гуртожиток, молоді хлопці можуть підглядати.
- Навіщо робити зайві витрати? Вони тебе побачать і самі куплять штори!

- Сеня, шо ти бігаєш, як ідіот, з цією мухобійкою?
- Роза, не заважай міні! Я вбив-таки п'ять мух... Три самці і дві самки!
- Я тебе благаю! Як ти дізнався?!
- А шо тут дізнаватися? Три - на банці з пивом, а дві - на телефоні...

Маленький Ізя сидить на лавочці і їсть цукерки з великого пакета. До нього підходить добрий дядько і каже:
- Хлопчик, а ти знаєш, що цукерки їсти шкідливо. Потовстішаєш і зуби жовті будуть.
- А мій дідусь прожив до 106 років.
- І що, він щодня їв цукерки?
- Ні, він не ліз не в свою справу.

П'ятирічна Софочка канючить:
- Мамо, мамо, ти можеш дати мені цукерку?
- Можу.
- І таки шо ми чекаємо?

На побаченні Рабінович запитує Сару:
- Ти, напевно, любиш малювати?
- Так, Яша, а як ти дізнався?
- По бровам видно!

Одеса. Кондуктор.
- Хто ще не позолотив ручку кондуктору? Ну що, зайчики, оплачуємо за проїзд. У кого немає монет, шаримо по кишенях у сусідів.

Одеса не була б столицею гумору, якби не уточнила: русский военный корабль ну шо, ты дошел?

Одеса, Привоз.
- Тітонько, а у вас є документи на цю рибу?
- Та шо ви від цієї риби хочете? Свідоцтво про смерть?