Вирішив перевірити, чи знають друзі дату мого народження і переніс її на три місяці раніше у Фейсбуці. Першим привітав мене Кум.

Сидять біля хати два стареньких діди. Розповідали один одному усілякі небилиці, анекдоти, та й почали молодість згадувати:
- Ех, куме, а було ж, що я за молодих літ і воза зі снопами підіймав.
- Брешете!
- А давайте заб'ємося, що не брешу.
Та й поспорили.
- Програли ви, куме, бо я таки підіймав того воза. Підіймав, підіймав, та й не підняв...

Сидять два кума. Випивають. Один кум піднімає чарку й каже:
- Ну що, куме, вам побажати? Щоб ви були багаті чи здорові?
- Краще, щоб я був багатий. А то, бачте, ось кабанчик на столі лежить. А такий був здоровий...

- Скажіть, куме, чому розумні, коли думають, чухають скроні, а дурні - потилицю?
- Треба подумати, - відказав кум, чухаючи потилицю.

Сьогодні вранці на роботу було доставлено тіло Кума, де воно, не приходячи до тями, приступило до роботи...

Сперечаються два кума, чий дід був вище:
- Мій дід був таким високим, як ось це дерево.
- А мій дід був таким високим, як он та гора!
- Мій дід був таким високим, що діставав до зірок!
- А зірки були круглими?
- Круглими.
- Теплими?
- Так...
- То це були яйця мого діда.

Стоїть п'яний кум під стовпом і гамселить по ньому кулаком з усієї сили. Підходить другий кум та й питає:
- Що, нема нікого вдома?
- Та ні, - відповідає той,  - світиться. Не хочуть відчиняти.

Чоловік вставив собі зуби. Дружині нічого не сказав, хотів сюрприз зробити. Підкрався до неї ззаду і злегка вкусив за шию. Дружина:
- Ой, куме, вистачить, мій шепелявий вже на підході!

- Вчора в куми була. Сьогодні цілий день голова болить від її балачок.
- І що ж вона тобі таке говорила?
- Та одне і теж: Пий до дна!

Вчора трохи випили, і дві години шукали нашого Кума... Виявилося, що він шукав разом з нами... )))

- Через кашель мій кум вмер.
- Через кашель?
- Ага, бо кашляв під ліжком у куми, коли чоловік до хати зайшов.

- Йшла сьогодні з кумом через ліс... Прийшла зла як собака...
- А що трапилося?
- Та нічого... Не той вже кум, не той...