Вночі у морг приходить чоловік:
- Вибачте, мене звуть Додік Кацман. Засидівся у друзів, транспорт не ходить. Можна я у вас посиджу? Моя дружина повинна зателефонувати...
Дзвонить телефон.
- Алло? Так - це морг! Хто? Додік Кацман? Да тут! Алло, жіночко, шо там у вас впало?
Матір розповіла маленькому Андрійкові, що дітей знаходять у капусті, і він якось зі страхом почав дивитися на тушковану капусту з м'ясом.
- Ти б мені хоч квітів купив.
- Навіщо? Ти, ніби, ще жива?
- Лікарю, я тільки що дізнався: мене буде оперувати практикант Петренко.
- Так, операція буде завтра.
- Але ж він мене заріже!
- А ви не хвилюйтеся, ми йому за це двійку поставимо.
Навчіть мене краватку зав'язувати, будь ласка! А то я вже 5 чоловіків задушила...
На вулиці йшов дощ, вона зробила собі каву і сіла на підвіконня, палила, думала про нього... але тут х$як підвіконня відвалилося, тому що жерти менше треба курво.
- Ну ти заспокойся, випий ось ромашкового чаю.
- Гарячий ромашковий чай мене зможе заспокоїти тільки в тому випадку, якщо я тобі, курво, його у пику жбурну.
Смерть - це стан, в який впадають деякі пацієнти з метою
принизити свого лікаря.
- Мамо, дивись, снігур! В тебе хліб є?
- Без хліба їж!
Скакалка - перевірений й швидкий метод схуднення, якщо бити нею людину, яка жере.
- Коханий, я хочу норкову шубу!
- Я ж тобі вже багато разів пояснював. Береться жива норка, поміщається у герметичний ящик, туди подається газ з вихлопної труби... Або їй звертають шию. Коли пройде агонія та тушка охолоне, її підвішують за задні лапки, роблять ножем розрізи, руками здирають шкуру...
- Досить, садист! Досить, сволота! Не хочу я ніякої шуби!
- І ось так кожен раз: то хочу, то не хочу!...
Купив сьогодні ковбасу "Лікарську". І дійсно - до вечора став пацієнтом.
Господар ферми, розташованої на віддаленому маленькому острові, послав свою дружину до крамаря, давши їй записку такого змісту: "Всі перераховані в списку покупки запиши на мій рахунок у борг. Я не наважився дати дружині гроші з собою, поки лід ще такий тонкий".
Набрав у лісі грибів. Приїхав додому, посмажив. На всякий випадок помився, поголився, вдягнув все чисте та красиве... Сиджу їм.
Похорон на одеському кладовищі...
- Ізя, дорогий, я не вірю, таки, що ти нас покинув!
- Пане, відійдіть від труни, дайте підійти тим, хто вже вірить або хоче переконатися.