Штірліц біг стрибками
Штірліц біг стрибками. Незабаром хитавиці відстали.
Штірліц біг стрибками. Незабаром хитавиці відстали.
Штірліц біг у похапці спотикаючись - папихи були на два розміри
більше.
- Штірліц, Вам відомі ці черевики? - спитав Мюллер.
Голос за кадром: "Штірліцю ці черевики були знайомі, адже
черевики були зроблені зі шкіри пастора Шлага... "
"Штірліц, Вам знайомі ці черевики?" - Запитав Мюллер. Штірліц дізнався б ці
черевики із тисячі. Вони були зроблені зі шкіри пастора Шлага.
Штірліц варив раків. Раки почервоніли. "Наші!" - порадувався
Штірліц.
Штірліц вдарився в бігу, але відбувся лише легкими саднами та забитими місцями.
Штірліц вибив ногою двері і навшпиньки підкрався до читача
газету Мюллер.
- Документи на стіл! - закричав Штірліц і з усього розмаху врізав
Мюллер у вухо. - До речі, Мюллер, чи не знайдеться у вас канцелярських скріпок?
Голос Копеляна за кадром:
- Штірліц знав, що найкраще запам'ятовується остання фраза...
Штірліц вибив ногою двері і навшпиньки підкрався до читаючого газету Мюллеру.
Штірліц виглянув з-за рогу і побачив чергу - він
швидко впав на землю і черга пройшла повз.
Штірліц визирнув у вікно і побачив, що німці ставлять танк на попа. - Бідолашний пастор Шлаг, - подумав Штірліц.
Штірліц визирнув у вікно і побачив, як есесівці ставили машину на попа.
"Бідний пастор Шлаг", - подумав Штірліц.
Штірліц вийшов без парасольки.
- Дощ капає, - подумав Штірліц.
- Сам ти капаєш, - подумав дощ.
Штірліц вийшов з дому і нарвався на гілку.
- Ішли б ви додому, дівчата, - сказав їм Штірліц, - війна таки.
Штірліц вийшов з шинку, впав у калюжу і заснув. Він знав, що
прокинеться за півгодини. То була звичка, вироблена роками.
Штірліц вийшов з шинку і впав обличчям у бруд.
Через 10 хвилин він прокинеться і піде до Мюллера. Це була роками
вироблена звичка.