Іване, а якби була жіноча армія, ти на мене став би чекати 2 роки
- Іване, а якби була жіноча армія, ти на мене став би чекати 2 роки?
- Галю, в таку армію я б і сам пішов!
- Іване, а якби була жіноча армія, ти на мене став би чекати 2 роки?
- Галю, в таку армію я б і сам пішов!
- Тату, я не хочу йти до армії, зроби, щоб мене не забрали...
- Справжній чоловік має відслужити!
- А чому в нашій родині я маю стати першим справжнім чоловіком?!
Якщо у 150 чоловік поряд з вами такі самі чоботи - це не мода. Це - армія.
- Що спільного між чесними юристами і НЛО?
- Ви постійно чуєте про них, але ніяк не можете з ними зустрітися.
Розмовляють два друга:
- І ось що ми скажемо інопланетянам, коли зустрінемося з ними?
- У сенсі?
- На хріна ми стільки фільмів зняли, де вбиваємо їх!?
Хто-небудь може пояснити, навіщо літаючі тарілки, з яких інопланетяни стежать за нами, завжди так яскраво світяться?
- А мене інопланетяни викрали! Пам'ятаю лише тьмяну лампочку, якісь кнопки, рух нагору...
- Не хвилюйся, це ми тебе п'яного везли в ліфті.
Інопланетяни, викрадені іншими інопланетянами, почуваються не у своїй тарілці.
Я пам'ятаю, на початку 90-х була якась навала інопланетян, а зараз навіть вони на нас забили.
Літаючих тарілок немає, це вигадки інопланетян.
Викладач - викладачеві:
- Але й студенти мені попалися тупі! Пояснюю теорему - не розуміють. Пояснюю вдруге. Не розуміють! Втретє пояснюю. Сам вже зрозумів. А вони не розуміють...
Підходить студент до професора астрофізики і запитує:
- Професоре, як ви думаєте, чи є десь розумне життя у всесвіті, крім нашого?
- Звичайно є!
- Тоді чому вони з нами не зв'язуються?
- Так розумні ж!
Заходить студент на іспит.
Без розмов ставить на стіл пляшку коньяку. Екзаменатор дивиться та вимовляє:
- Задовільно.
Студент витягає коробку шоколадних цукерок.
Екзаменатор:
- Добре.
Студент кладе зверху шикарну авторучку.
Екзаменатор:
- Чудово й пише у заліковій книжці.
Студент забирає заліковку, згрібає все зі столу та каже:
- Тепер ще фізику треба здати...
П'ята перездача. Викладач говорить до студента:
- Так. Це Ви не розповіли, того не знаєте, там помилилися. Що ж з Вами робити?
- Пожаліти.
- Бідненький, знову не здав...
Двоє студентів уклали парі. Прийшли на зупинку таксі.
- Скажіть, водію, яка ціна до вулиці Шевченка?
- Двадцять гривень.
- А якщо я з другом?
- Двадцять гривень.
- Бачиш, Вася, я ж тобі говорив, що ти нічого не вартуєш.