Відомий письменник на якомусь прийомі обійняв даму, поцілував її і сказав:
- Пробачте, сеньйора, справа в тому, що ви дуже схожі на мою дружину.
- Ви нахаба, дурень і п'яниця!
Письменник подивився на оточуючих і вигукнув:
- Це ж треба! Вона навіть говорить точнісінько, як моя дружина!
- Написав свою першу книгу, перечитав і зрозумів - тепер я як Гоголь!
- А що спільного?
- Він теж написав одну невдалу книгу.
- Напиши другу, будеш як два Гоголя. Тільки не забудь обидві спалити.
Чоловік - дружині:
- Ти бачила, як цей бідолаха продавець на нас дивився? Прямо як на небожителів. А яка заздрість була у очах!
- Ну, ще б пак, йому ж за все життя не заробити стільки, скільки ми сьогодні там грошей залишили!
Директор магазину - продавцеві:
- І як же це вам, молодий чоловіче, вдалося їм впарити це лайно, та ще й за такі шалені гроші?
- Сьома! Уяви собі, я, нарешті-таки послала своє фото до клубу самотніх сердець...
- Ну, так шо вони тобі відповіли?
- Вони прислали його назад... Написали, шо вони не настільки самотні...
- Знаєш, Оксано, я так самотня, - скаржиться одна подруга іншої.
- Тобто як це самотня? - дивується та. - Адже всім відомо, що в тебе є не тільки чоловік, але й коханець...
- У тому то вся справа - вони постійно сподіваються один на одного!
Свідки Єгови в шоці: до них у двері почали стукати студенти з запитаннями:
- Чи не хочете поговорити про науку?,
- Чи відкрито ваше серце для квантової фізики?,
- Чи приймаєте ви вчення Ісаака нашого Ньютона, котрий прийняв удар яблуком від нашого неуцтва, нашого нерозуміння, та за страхи наші?
Побудував Ной Ноїв ковчег, поселив кожної тварюки по парі, а коли пізніше вирішив подивитися, кого він там оселив, то виявилося, що там були не тільки тварюки, а й сволота.