Два старих єврея вирішили піти в будинок терпимості. Господиня, побачивши чоловіків дуже похилого віку, вирішила обійтися малою кров'ю і поклала їм в ліжко гумових жінок. На ранок, повертаючись, додому, між ними зав'язалася розмова про проведеної ночі: - Яша, мені така дивна жінка попалася, жодного разу зі мною не заговорила, пролежала весь час мовчки як колода. - А мені взагалі відьма попалася. Каже другий. - Я погладив її, вона мовчить, поцілував, мовчить..., я тоді вкусив. Вона зашипіла, засвистіла і разом з моєю вставною щелепою вилетіла в вікно ...
Дуже багатий одеський зубний лікар Рабинович емігрує до Америки.
Оскільки вивезти усе що має за кордон не представляється можливим, він усе своє майно продав і зробив собі п'ять пар дорогоцінних зубних протезів. Вартість цих протезів набагато перевищує граничну суму, яку за законом можна провезти через митницю США.
Він благополучно прибув до Нью-Йорка і, коли митник його запитав, для чого йому п'ять пар вставних зубів, Рабинович пояснює:
- Євреї, що дотримують кашруту, тримають два набори посуду: один - для м'ясного, інший - для молочного. Я такий релігійний, що тримаю також дві пари зубів: для м'ясної їжі та для молочної.
Митник злегка здивувався, але сказав:
- O'key ! Для цього вам потрібні дві пари зубів. Як щодо ще трьох пар, що знаходяться у вашій валізі?
Рабинович пояснює:
- Розумієте, дуже релігійні євреї тримають ще окремий посуд для м'ясного і молочного спеціально для Песаха. Я ж так релігійний, що для цього тримаю окрему пару зубів !
- О, ви дійсно дуже міцні у своїй вірі, якщо так ревно дотримуєтеся усіх релігійних традицій, - сказав митник. - Однак дозвольте вас запитати, для чого ще потрібна п'ята пара?
Рабинович неспокійно оглядається, жестом підкликає митника ближче, нахиляється до нього й шепоче:
- Знаєте, якщо чесно, іноді так хочеться пожувати шматочок бекону...
Добре погулявший чоловік, прийшов додому пізно вночі і крадеться, щоб нікого не розбудити. - Сьома, а котра година? - Десять годин, Роза. - Я таки чула, шо годинник пробив один. - І шо? Ти таки хочеш, шоб вони тобі і нуль пробили...
- Доктор, я приходжу додому, а моя Сарочка з коханцем! Я за сокиру, до них, а Сарочка каже: "Абрам, ти ж інтелігентна людина, йди на кухню, випей каву, заспокойся!". - Ну і що? - Приходжу я назавтра додому, а моя Сарочка з іншим коханцем! Я за сокиру, до них, а Сарочка каже: "Абрам, ти ж інтелігентна людина, йди на кухню, випей ще каву, заспокойся!". - Ну і що? - Доктор, так я цікавлюся, чи не шкідливо міні стільки кави?
Відомому одеському лікареві телефонує старий приятель:
- Алло, Борю, це ти? Це Абрам, пам'ятаєш мене, золотий? Як у тебе справи?
- Привіт, Абраме, скільки років, скільки зим... Років десять тебе не чув. У мене все по-старому, кручусь, працюю...
- Я тобі як раз по роботі телефоную. Чи не міг би ти мене, як свого старого друга, подивитися позачергово, а то у мене щось болить і я не знаю що.
- Абраме, я тебе звичайно подивлюся, тільки запам'ятай одну річ: мої старі друзі всі зі мною, а ті хто телефонують, коли сраку припече, ті просто клієнти.
До одеситу підходить приїжджий з валізою:
- Скажіть, якщо я піду цією вулицею, там буде залізничний вокзал?
- Знаєте, він там буде, навіть якщо ви туди не підете!
Йдуть два євреї по вулиці. Назустріч грабіжники: "Гроші, цінності, що є віддавайте". - Мойша, пам'ятаєш я тобі повинен 200 доларів? - Ну! - Повертаю при свідках.
Йдуть два євреї по нічній Одесі. Раптом з темряви з'являються бандити з ножами.
- Гроші, цінності, годинники - швидко!
Один єврей повертається до іншого:
- Фіма, я в тебе брав у борг 300 доларів, віддаю при свідках.
Їдуть поїздом два одесити.
Разом з ними сивий, скуйовджений старий.
Виходить він кудись, один сусід запитує іншого:
- А це хто.
- Ти що, це ж Альберт Ейнштейн.
- Ну і що?
- Так він же нобелівський лауреат, теорію відносності винайшов.
- А це що таке?
- Ну, припустимо, дві волосини на голові, це багато?
- Ні.
- А в супі?
- Ну, в супі...
- Ось, все відносно.
Помовчав-помовчав чоловік і видає:
- І з цим приколом він зібрався до Одеси?
- Дивіться-но, ви пошили мені з одного відрізу й костюм і жилетку, а у Парижі мені казали, що на жилетку бракуватиме тканини, тому що я, мовляв, велика людина.
- Це ви у Парижі - великий чоловік, а у нас у Одесі ви - поц. Картуза міряти будете?
За новорічним столом у Рабиновича питають: - Чому ти закриваєш очі, коли п'єш? - Розумієте, я пообіцяв Розочці, що в новому році жодного разу не загляну в чарку.
