Штірліц побачив падаючу вежу
Штірліц побачив падаючу вежу.
- Піза, - подумав Штірліц.
- Пити треба менше, - подумала вежа.
Штірліц побачив падаючу вежу.
- Піза, - подумав Штірліц.
- Пити треба менше, - подумала вежа.
Штірліц побачив пастора Шлага і подумав:
- Молодчина, зважився все-таки на втечу, - але втеча підламалася, і пастор
впав із дерева.
Штірліц побачив снігову лавину і подумав: "Бідний пастор, він так і не навчився ходити на лижах".
Штірліц повернувся до свого заміського будинку, замкнув двері, зачинив вікна,
дістав із схованки карту СРСР, розгорнув її на столі і нахилився...
Штірліца знову нестримно рвало на Батьківщину...
Штірліц погладив кішку. Кішка здохла.
"Дивно", - подумав Штірліц і поплював на праску.
Штірліц подумав. Йому сподобалось. І він вирішив ще раз подумати.
Штірліц помітив зв'язкову відразу. Вона була в червоному купальнику з зіркою на грудях. У руці вона тримала газету "Правда". Штірліц непомітно підійшов до дівчини. - Котра година? - грайливо спитав він.
Штірліц порав нісенітниця. Нісенітниця відчайдушно верещала.
Штірліц послав Мюллера в дупу. Наступного дня в дупу нагрянуло
Гестапо.
Штірліц потрапив у халепу. У "Просаку" на нього чекав зв'язковий.
Штірліц похапцем застрелив Мюллера. Наступного ранку в
Пихи приїхав взвод карників.
Штірліц почув по радіо зведення, що німці взяли Москву і подумав:
"Чого тільки з горілки не почуєш!"
Штірліц привіз пастора Шлага на швейцарський кордон. Кордон
являла собою ущелину з прямовисними краями, між якими був натягнутий
тонкий канат. Штірліц дружньо поплескав пастора по спині, той зробив
кілька невпевнених кроків і з криком зірвався у прірву.
- Але ж він зовсім не вміє ходити канатом, - подумав Штірліц.
Штірліц прийняв шифрування. Шифрування виявилося кращим за денатурат.
Штірліц прийшов додому, витяг з-під ліжка радіостанцію і почав відбивати шифрування в центр. Голос Копеляна за кадром:
"Штірліц не знав абетки Морзе, але він сподівався, що по радісному бібіканню на Батьківщині зрозуміють - завдання партії виконане. "