Ось вже тиждень поспіль вечорами я непомітно прокрадаюся до своєї кімнати, повільно роздягаюся, дістаю ЙОГО, лягаю на диван, і у передчутті тихо стогону. Потім вмикаю світло, довго розглядаю ЙОГО червону поверхню, а потім зітхаю, розкриваю, і починаю до ранку, у поті чола читати цей довбаний конспект, так як завтра сесія...
- Я зрозумів, що таке сесія.
-?
- Це коли до туалету замість цікавої книжки/журналу береш підручник...
- Ти образилася?
- Ні.
- На що?
- Ти не образився на моє різке зауваження?
- Ну уяви - ти йдеш по вулиці і чуєш як обсмоктаний бомж, що лежить на узбіччі, лається на твою адресу, ти б образився?
- З чого це я буду реагувати на репліки брудного дегенерата?
- От, а я з чого?
- Ти образилася?
- Ні.
- Сильно?
- Так.
- Я б тебе, Люся, із задоволенням образив би, але боюся, що краще, ніж у природи, у мене все одно не вийде...
смс від абонента "Не_дала_й_не_дасть": Зайчику! чому ти мене більше нікуди не запрошуєш?
Приходить мені смс: "Я після вчорашнього не можу тебе забути... "
Капець! А я згадати!
СМС-листування.
Він: "Я був не правий, пробач мені".
Вона: "В мене тільки одне запитання: як ти копитцями есемеску надрукувати-то зміг?".
На що я витрачаю свої нерви і сили, коли на мене звалюється відразу безліч справ:
1. Виконую ці справи - 20%
2. Нервую через те, що на мене звалилося безліч справ - 80%.
Цезар робив сто справ, а Брут зосередився і зробив одну.
- Як справи?
- Сказати чесно?
- Так!
- А матюкатися можна?
- Ні
- Тоді добре!
- Як справи?
- Нічим порадувати не можу. Все добре.
- Як справи?
- Нормально.
- Правда, нормально?
- Правда, кепсько. Але кепсько для нас - це ж нормально!
- Сука! - думали дві жінки, з милою посмішкою дивлячись одна одній в очі...