Анекдот про пішоходів
Ви бачили як переходять по пішохідному переходу?
Спочатку з побоюванням і собачими очима, а як тільки переконаються, що машини їх пропускають - то ми відразу та-а-акі ва-а-жливі!
Ви бачили як переходять по пішохідному переходу?
Спочатку з побоюванням і собачими очима, а як тільки переконаються, що машини їх пропускають - то ми відразу та-а-акі ва-а-жливі!
З погляду пішохода, велика пробка - це лише можливість спокійно перейти дорогу. Причому, у будь-якому місці.
- Я ось зараз на тебе дивлюся й думаю...
- Що ти думаєш?
-... а на інших жінок дивлюся і хочу!
Важко витримати грізний прямий погляд лева, вкрай тяжко - погляд п'яного розлюченого генерала, і зовсім неможливо - погляд бабусі, яка стоїть над тобою, коли ти сидиш, у трамваї...
Тільки у наших поліклініках, поки стоїш у черзі за довідкою, ризикуєш не тільки знову захворіти, а й померти у процесі природного старіння.
За даними статистики, яка, як відомо, знає все, жінки в продовж життя з'їдають 4 кг губної помади. За тими ж статистичним даним, чоловіки з'їдають 1 кг губної помади.
Чесний чоботар завжди попереджає клієнтів:
- Відповідно до старої шевської традиції, взуття, яке не забрали у призначений день до вечора, вночі пропивається!
- В мене і справді є почуття до тебе.
- Правда?
- Так. Я відчуваю, що ти дієш мені на нерви.
- Не лапай мене!
- А що, хіба не можна доторкнутися до прекрасного.
- Після "революції" ліваків, синку, багаті стають бідними, а бідні...
- Багатими?
- А бідні, синку, після "революції" ліваків стають жебраками.
У 1848 році один революціонер прорвався до кабінету Ротшильда у
Франкфурті та грізно вимовив:
- Пане бароне! Ми тепер усі рівні. І усі повинні ділитися!
- Ділитися? - перепитав Ротшильд. - Добре. Дивіться, у мене є вісімнадцять мільйонів талерів. У Німеччині вісімнадцять мільйонів німців. Тобто доводиться по одному талеру на душу. Ось вам ваш талер - і забирайтеся звідси!
- А чому у вас цап безрогий?
- А у нас коза чесна!
- Тобі хтось казав, яка ти розумна?
- Ні, ти будеш першим.
- Не буду.
Тільки дурний егоїст намагається зробити краще собі одному, а розумний егоїст ще намагається зробити краще іншим. Хоча б для того, щоб інші не намагалися зробити йому гірше.
- Чому розумних мало, а дурнів багато?
- Тому що поки розумні думають, дурні розмножуються.