Анекдот про перебивання
- Олю, я хотів тобі сказати...
- Кажи я слухаю.
- Не перебивай.
- Добре.
- Ти мені даси...
- Давно б попросив.
- Ти мені даси договорити?
- Олю, я хотів тобі сказати...
- Кажи я слухаю.
- Не перебивай.
- Добре.
- Ти мені даси...
- Давно б попросив.
- Ти мені даси договорити?
- Що Ви мені все підморгує?
- Це нервовий тик.
- Ви негідник: я вже налаштувалася.
- Ой, дівчата, я пупок проколола в п'яти місцях!
- Круто, труси можеш не носити, просто встав вушка та повісь фіранку!
Запитання: "Чим можна вивести плями від осетрини й чорної ікри?"
Відповідь: "Їх виводити не потрібно, залиште їх як приємний спогад".
Бісить, коли після спільних святкувань тобі кажуть: "А ти знаєш, як ти себе вчора вела?" Любі мої, ведуть переговори, а я від-по-чи-ва-ла!
Молодий "креативний" поет приносить своє "творіння" літньому, відомому,
і просить оцінити. Той пробігає текст очима, і каже:
- Залишилося тільки втілити це в тверду форму.
- Це як?!
- В сраку собі запхнути...
- Знаєш, як довго я шукала такого, як ти?
- Не знаю... але бажаю тобі успіхів у подальших пошуках!
Чим премія відрізняється від місяця?
Місяць світить, але не гріє, а премія - з точністю навпаки.
Іноді, коли я проводжу вечір у малознайомій дівчини, вона каже мені, що запобігатися не обов'язково. І це - найкращий спосіб змусити мене запобігатися!
- Пустіть переночувати! Не розчарую!
- Чуєш, не будеш ти так люб'язний...
- Буду!
- Але ж ти навіть прохання не вислухав!
- Прохання виконувати не збираюся, але буду максимально люб'язний.
- Василь, я хочу поговорити з тобою про деякі речі!
- Про які ще речі, у тебе і так всього навалом!
Є такі дальні родичі, з якими можна не бачитися, не розмовляти і не листуватися роками. І чим довше, тим вони ближче.
Оксана вела активне розпусне життя, ні в чому собі не відмовляла, жила з девізом "щоб було про що в старості згадати!". Даремно старалася. У старості Оксану Петрівну накрив склероз...
- У вас явно завищена самооцінка.
- Ви так кажете, ніби я винен в тому, що я краще за вас.