А от перевернув би Тато Карло поліно догори ногами
- А от перевернув би Тато Карло поліно догори ногами, все могло б бути по-іншому, - сумувала Мальвіна, дивлячись на довгий ніс Буратіно.
- А от перевернув би Тато Карло поліно догори ногами, все могло б бути по-іншому, - сумувала Мальвіна, дивлячись на довгий ніс Буратіно.
Цілував, цілував Іван Царевич сплячу царівну, а вона не прокидається. Так сплячу і ви$бав.
- Мамо, розкажи мені казку!
- Еротичну?
- Ні, страшну! А то я минулого разу заснути не зміг!
- Бреши! - Кричала Мальвіна, сидячи на обличчі у Буратіно.
Деяким дівчатам подобалося, коли Піноккіо сунув свого носа куди не слід ще й при цьому брехав.
Завдяки анатомічним особливостям Буратіно, Мальвіні дуже подобалася позиція 69.
У німецьких казках добро завжди наприкінці грубо ґвалтує зло.
"Природу не обдуриш", - сумно розмірковував Буратіно після шлюбної ночі з Мальвіною, - "Кожному своє - ось і мені у підсумку дісталася колода".
- Чому ти назвав сина Буратіно?
- Коли я його стругав, дружина лежала колода-колодою!
- Іван-царевич, ти куди?
- В чисте поле... Пущу стрілу, як батько повелів, і до чийого двору вона впаде, з тою, відповідно, і одружуся.
- А гранату до стріли навіщо прикрутив?
- Та, не хочу я одружуватися, не хочу!
Пішов Іван-царевич до ресторану французького. Принесли йому жабу.
Вдарилася вона об підлогу і стала гарною дівкою.
Бив-бив Іван дівчину об підлогу - не перетворюється назад в жабу...
Довелося їсти такою...
Фільм жахів. "Піноккіо, мисливець на вампірів".
Він відшукує їх в ночі і встромляє свій ніс їм в серце...
Батько читає синові на ніч казку "Вовк та семеро козенят":
-... й ось коваль, щоб обдурити козенят, викував вовку тоненький голосок.
Тут син цікавиться:
- А як це він його викував?!
- Ну як?! Посадив вовка на ковадло - та кувалдою по яйцях!
Пінокіо відвідував тата Карло тільки влітку. Взимку побоювався - бо тому
часто бракувало дрів...
Понад усе на світі Буратіно не любив приказку "Лайно не тоне"...