У вині - істина
У вині - істина... В коньяку - благородство... У горілці - пригоди... У воді - мікроби... То що будемо пити?
У вині - істина... В коньяку - благородство... У горілці - пригоди... У воді - мікроби... То що будемо пити?
- Пішли каву поп'ємо.
- У мене немає грошей.
- Я пригощаю.
- Тоді мені коньяк.
Якась скотина принесла на день народження смажене насіння... Горілку так і не відкрили)...
Іринка захоплювалася йогою, медитацією і фітнесом. А потім спробувала коньяк і зрозуміла, що він нічим не гірший.
Дам пораду вам таку! В каву зранку коньяку! В очах стане враз ясніше. Жити стане веселіше. І тоді підете з хати на роботу, як на свято.
- Куди поділася пляшка коньяку?
- Я обробляла рану.
- Яку ще рану?!
- Душевну...
Перед тим як комусь відкрити свою душу, відкрийте спочатку собі коньяку!
Мюллер викликав Штірліца і каже:
- Поки ви мені не скажете, чому ваш паспорт пахне російською
горілкою, я триматиму вас у камері.
Штірліц думає день, другий, третій. На четвертий день він
приходить і каже:
- Коли Кальтенбрунер ставив на мої документи друк, він
робив так - ха! (Зображує видих Кальтенбруннера).
У великі свята Штірліц діставав із сейфа гармошку, пляшку горілки і
гранований стакан, наливав сто п'ятдесят грамів, випивав і потім хвилин
п'ятнадцять грав на гармошці. Якось, коли йому захотілося згадати Батьківщину,
він не виявив у сейфі ні гармошки, ні горілки. Штірліц зателефонував Мюллеру:
- Це ваша робота?
- Ви з приводу гармошки та горілки?
- Так.
- Ви їх більше не побачите.
- Чому?
- Не один ви по Батьківщині тужите.
Побачення проходило у кафе. Навпаки, через п'ять столиків від Штірліца,
сиділа його дружина і безмовно дивилася на чоловіка сумними, млосними очима.
Штірліц же хвистав горілку склянку за склянкою, корчив дружині пики,
показував мову і грайливо щипав офіціанток. За стільки років спільного життя
він вперше зміг відв'язатись і відчути себе самим собою.
Штірліц зайшов у свій улюблений кабачок, сів за столик, випив
залпом склянку горілки і тицьнув обличчям у тарілку із салатом.
Голос Копеляна за кадром:
- До виходу на зв'язок залишалося десять хвилин, і він міг дозволити
собі розслабитися.
Штірліц відчинив двері і побачив Айсмана в бронежелеті та касці.
На здивований погляд Штірліца Айсман відповів: "Ось, вирішив у тебе
коньяку попити. "
Штірліц відчинив двері і побачив Холтоффа в бронельоті та касці.
На здивований погляд Штірліца Холтофф відповів: "Ось, вирішив у тебе
коньяку попити. "
Штірліц отямився в канаві. Страшно боліло, гуло і вухало в голові.
Поруч валялася недопита пляшка горілки та жіноча білизна. У руці було
щось... Він розтиснув руку і побачив шифрування з центру - "Дозволяємо
трохи відпочити".
Штірліц прийшов додому страшенно втомлений, відкрив сейф, дістав
гармошку та чарку горілки, випив. Потім він довго грав далекі мелодії,
згадуючи Батьківщину. Так він робив завжди, коли випадало вільне
час. Але цього разу Штірліц відкрив сейф і нічого не виявив. Він
зателефонував Мюллеру.
- Ви з приводу горілки та гармошки? - одразу здогадався Мюллер.
- Так.
- Ви більше не питимете російську горілку і гратимете російські пісні!
- Чому?
- Не один ви за Батьківщиною сумуєте.