Київ, Майдан. Стоїть мужик в пробці. Раптом стук у вікно. Опускає скло і запитує, що потрібно. "Розумієте, терористи узяли президента Януковича в заручники і вимагають 10 мільйонів доларів викуп, інакше вони обіллють його бензином і підпалять. Ми вирішили пройтися по машинах, хто скільки дасть
"Ну.. я літрів 5".
Триденна злива, що трапилася у студентському наметовому містечку, зробила для виправлення демографічної ситуації у країні більше, ніж п'ятирічна президентська програма.
Велика корпорація, президент викликає віце-президентів по одному у свій кабінет і про щось з ними розмовляє. Під кінець викликається підліток-кур'єр, "хлопчик на побігеньках". Президент: - Ти коли-небудь розважався з моєю секретаркою?! Кур'єр: - H-н-і, сер. Я-я... У мене і у думках не було... Президент: - Чудово. Тоді ти й повідомиш їй про звільнення.
Залізнична катастрофа. З рейок зійшов спец поїзд з депутатами. Приїхавши рятувальники виявили, що місцеві жителі встигли поховати всіх.
- Що, всі-всі загинули?
- Ага. Деякі, правда, намагалися переконати нас, що живі, але ви ж знаєте політиків, вони завжди брешуть.
Особливість національної кадрової політики полягає в підборі на ключові державні посади розумних, вихованих і скромних людей. Скромні не повинні похвалятися накраденим, виховані не повинні помічати, як крадуть скромні, а розумні повинні поправляти недостатньо скромних і недостатньо вихованих, щоб не хвилювати народ.
Сидять два роботяги, п'ють пиво, розмовляють:
- Ти знаєш, кому я найбільше заздрю?
- Кому?
- Так, тому лікарю, який президенту клізми ставить.
-?
- Ти розумієш, страждає весь народ, а душу відвести може тільки він.
Щастить же цим жінкам! Відпрацювала своє спокійно, прийшла додому, не поспішаючи наготувала, помила посуд, випрала, перевірила уроки у дітей і спить спокійним сном. А у нас, чоловіків, вічні проблеми долають:
політика, спорт, горілка. Ні розслабитися толком, ні відпочити.
Якщо проштрафився на роботі, то спробуй застосувати модернізовану страусину політику: заховай в пісок не голову, а сраку. Адже краще сто раз почути, ніж один раз відчути.
- Ти за що сидиш?
- За лінь. Увечері розповідали політичні анекдоти з друзями. Пізно закінчили. Я вирішив: не хочеться з дому виходити, лінь, завтра з ранку піду донесу. А вони відразу пішли.
СРСР. Вночі в готельному номері двоє сусідів не дають заснути третьому: розповідають політичні анекдоти. Той їх лякає:
- Тут все прослухується! Вони сміються і продовжують. Тоді він виходить і просить чергового рівно через п'ять хвилин принести в номер три чашки кави. Повертається, нахиляється до попільнички і каже:
- Товариш майор! Три кави в номер, будь ласка! Черговий вносить каву. Приголомшені розповідачі лягають спати. На ранок жартівник прокидається наодинці. Запитує у чергового, де його сусіди. Той відповідає:
- Вночі кагебісти приїжджали, забрали їх!
- А чому мене не забрали?
- Та їх майор сказав: "Аж надто мені його жарт з попільничкою сподобався!".