Собака митника швидше навчилася брати на лапу
Собака митника швидше навчилася брати на лапу, ніж давати лапу.
Собака митника швидше навчилася брати на лапу, ніж давати лапу.
Батько читає синові на ніч:
- Їхали ведмеді на велосипеді, а за ними раки на хвості в собаки...
- Тату, скажи чесно: ти що куриш?
Бабуся, що підгодовує собак біля під'їзду, ганяє сусідку, що підгодовує кішок.
Пиво - це рідкий хліб, горілка - рідке м'ясо. Буває, як нароблю бутербродів...
- Мамо, познайомся, це - Юля!
- Сашко, ти ж собаку хотів!
Зустрілися двоє друзів. Один говорить:
- Хочу собаку купити, дружина не дає.
- Думаєш, собака дасть?
Прийшла сусідка сваритися. Каже, що мій собака гнався за її сином на велосипеді. Послала її подалі... Немає у мого собаки велосипеда!
Зустрiлися два мисливцi:
- А я недавно собаку мисливську купив!
- Якої породи?
- Гончак! Я iй "Фас!", а вона менi: "Ти гониш!"
- Курив маріхуану?
- Та ні тату ти що...
- Я не тато я твій собака.
- Курва Шарік налякав мене.
Мама:
- Васильку, не гризи кiстку, ти ж не собака! Вiддай татовi!
У Штірліца жили два безпородні собаки. Одну звали Мюллер або просто Мулька,
а іншу - Борман чи просто Борька. Людські володарі цих імен дуже
ображалися і скаржилися Гітлеру, який нічого тут вдіяти не міг: Штірліц
все відразу переводив у безневинний німецький жарт. Але коли Штірліц завів собі
третього пса і назвав його Aдіком, фюрер страшенно розсердився і зажадав
Штірліца до себе в бункер. Там він познайомив його зі своєю новою вівчаркою,
яка охоче відгукувалася на ім'я Штірла. Штірліц загадково посміхався,
оскільки його справжнє прізвище було полковником Ісаєвим.
Біля свого будинку Штірліц побачив бездомного собаку.
- Дурню, - покликав її Штірліц.
- Сам ти дурень. Я з центру, - відповів собака.
Штірліц напоїв собаку бензином. Собака пройшов десять метрів і впав.
"Бензин скінчився, " - здогадався Штірліц.
Собака просить господаря у Новий Рік:
- Пусти мене погуляти.
- Ні, не пущу. Знову нап'єшся...
- Ну пусти, не нап'юся, слово честі.
- Не... Нап'єшся, нап'єшся.
- Та ні господар, не нап'юся. Гадом буду, не нап'юся!
- Ну йди...
Одинадцять - ні. Дванадцять - ні. Година - ні. У два - дзвінок у двері. Господар:
- Ну що, напився?
- Так, ні, ну давав же слово!
- Ану, пролай!
- Лай-лай-лаа-лааааа...
Собака, побачивши новорічну ялинку:
- Ну ось, нарешті в сортирі світло полагодили!