Анекдот про пляж та одесу
Одеса, пляж Ланжерон:
- Софа Мойсеївна, ви чому не купаєтеся?
- Я вас благаю! В моєму віці? Для кого?
Одеса, пляж Ланжерон:
- Софа Мойсеївна, ви чому не купаєтеся?
- Я вас благаю! В моєму віці? Для кого?
Відомому одеському лікареві телефонує старий приятель:
- Алло, Борю, це ти? Це Абрам, пам'ятаєш мене, золотий? Як у тебе справи?
- Привіт, Абраме, скільки років, скільки зим... Років десять тебе не чув. У мене все по-старому, кручусь, працюю...
- Я тобі як раз по роботі телефоную. Чи не міг би ти мене, як свого старого друга, подивитися позачергово, а то у мене щось болить і я не знаю що.
- Абраме, я тебе звичайно подивлюся, тільки запам'ятай одну річ: мої старі друзі всі зі мною, а ті хто телефонують, коли сраку припече, ті просто клієнти.
В одеському автобусі їде жінка і розмовляє по мобілі:
-... І ти уявляєш, Софочко, заходжу я в нашу спальню, а він з сусідкою там розважається на нашому ліжку, ну я навшпиньки прокралася на кухню взяла... Ой, Софочко, моя зупинка, я в шість з роботи поїду і до-розповім.
Шість вечора. Та ж жінка сідає в автобус, а в автобусі всі ті ж пасажири сидять, тут заскакує чоловік захеканий, ледве переводить дух:
- Я не запізнився?
Дивиться на жінку і каже:
- Ну що витріщилась? Телефонуй Софочі.
- Сара, благаю вас, не виходьте на вулицю: вчора в гастрономі я чула, що в Одесі з'явився маніяк, який вбиває повій.
- Не розумію, а причому тут я ?!
- Ви мене не дослухали - і шльондр теж.
В Одеській лікарняній палаті:
- Яша, ти таки просто нестерпний! Може, я в останній раз бачу тебе живим, а ти навіть не звернув уваги на мій новий капелюшок!
В одеській аптеці:
- Чи є у вас що-небудь для сивого волосся?
- Звичайно! Таки глибока повага...
Одесит перед виходом з квартири каже дружиниі:
- Фіра, я пішов на іподром!
- Борю, сьогодні перегонів не буде! Я твоїй кобилі пику натовкла!
Сусіди в одеському дворику:
- Соня, ти завагітніла або пообідала?
У Рабиновича запитують:
- Це правда, що Одеса - інтернаціональне місто?
- Безумовно. Варто вам тільки на хвилинку уявити собі, скільки
в ньому проживає євреїв різних національностей, і ви тоді перестанете
ставити мені ці дурні запитання...
Зустрілися Абрам і Ізя.
Абрам:
- Ізя, кажуть, що ти став націоналістом.
- Так, Абрам. Став.
- А якої національності?
Увечері на одеській кухні:
- Саро, зроби мені чай.
- Ой, Ізя, я так втомилася, зроби сам.
- А я не втомився? Я, між іншим, на роботі був!
- Добре, не будемо сваритися, давай так - я зроблю чай тобі, а ти - мені.
- Давай.
- Сара, ось твій чай!
- Я перехотіла, пий сам!
- Семене Маркович, ви чули?
- Ні, Роза Мойсеївна.
- А я чула, що ви таки чули...
На одеській кухні розмова двох подруг:
- Сара, їжте пиріжки, вони такі смачні.
- Ой, дякую, я вже три штуки з'їла.
- Ну, скажімо не три, а п'ять, але, хто ж їх рахує...
Термінатор висаджується ввечері в центрі Одеси:
- Мені потрібна Сара Коннор!
- Ви ідіот? Шукати жінку на ім'я Сара в Одесі? У вас акумуляторів не вистачить.
- Ти не зрозумів, я - кіборг!
- А я Трайберг, це Одеса - тут всі такі.
- Я посланий з місією!
- Ви звичайно, кіборг, шановний, але я на вашому місці транзистор б прикрив...
- Гряде повстання машин!
- (В сторону) Ізя, ти чув людину? Я ж казав, що таксисти піднімуть ціни!
- Я шукаю хлопчика, який очолить повстання!
- Про останнього єврейського хлопчика, який очолив повстання, написали книжку.
- Яку?
- "Євангеліє"... Ходімо я вам все розповім!
Діалог в одеській лікарні.
- Лікарю, я буду жити?
- А воно вам треба?