Абрам Рабинович приїхав з Бердичева до Одеси. На четвертий день
збирається додому. Власниця дивується:
- В чому справа?
- Ви ще запитуєте? Подивіться на погоду!
- Але у вас в Бердичеві теж, можливо, йде дощ.
- Ви знаєте, наш дощ набагато дешевше.
Одеса. Розмова сусідок:
- Мій Фіма таки прийняв на ніч віагру.
- Я чула, що у вас ліжко рипіло!
- Яке ліжко, це у нього з таким рипінням вставав!
Два одесити тихенько розмовляють у залі суду.
- Моня, ти мені можеш пояснити, чому під час оголошення вироку потрібно стояти?
- Бо після цього таки доведеться довго сидіти...
Урок української мови в одеській школі. Вчитель:
- Сьогодні ми вивчаємо ступені порівняння прикметників. Щоб було ясно, я відразу наведу приклади. Беремо слово "добре". Вищий ступінь - "краще ", найвищий ступінь - "дуже добре ", і ступінь, який ні з чим не зрівняється - "щоб я так жив! " Зрозуміло? Тоді візьми, Моня, слово "погано" і зроби з ним те ж саме!
- Гірше.
- Чудово! Давай найвищий ступінь.
- Дуже погано.
- Чудово! Ну, і остання ступінь?
- Щоб ви так жили!
На привозі:
Пані! Ну що ви цю ковбасу мнете та мнете, й не купуєте? Ну не стане вона ні твердіше, ні довше.
Зустрічаються 2 одесити:
- Семене, ти мені 50 гривень винен.
- Гаразд, запиши на мій рахунок.
- Добре, додам до них ще 100 баксів.
- За що сто баксів?
- За відкриття рахунку.
Зустрічаються дві одеситки.
- Сара, як ти можеш так зраджувати своєму чоловікові?
- Як усі. А що, ти знаєш інший шлях?
Одеське таксі.
Водій відчайдушно лихачить.
Сара робить йому зауваження:
- Водію, ви б не могли їхати обережніше? Мене вдома чекають 8 дітей!
- Ха! І ви кажете мені про обережність?
- Ізя, і хто придумав святкувати це 8 Березня?!
- Я знаю... Такі собі Клара Цеткін й Роза Люксембург...
- І навіщо їм це було потрібно?
- Я так собі думаю, що вони торгували квітами...
Їдуть поїздом два одесити.
Разом з ними сивий, скуйовджений старий.
Виходить він кудись, один сусід запитує іншого:
- А це хто.
- Ти що, це ж Альберт Ейнштейн.
- Ну і що?
- Так він же нобелівський лауреат, теорію відносності винайшов.
- А це що таке?
- Ну, припустимо, дві волосини на голові, це багато?
- Ні.
- А в супі?
- Ну, в супі...
- Ось, все відносно.
Помовчав-помовчав чоловік і видає:
- І з цим приколом він зібрався до Одеси?
- Алло, це Одеса?
- А ви як думаєте?
- Алло, це Рабинович?
- А що?
- Ви знаєте, що в Нью-Йорку помер Ваш дядько?
- І що усе мені?
- Ви знаєте, скільки в нього було боргів?
- Послухайте, куди ви телефонуєте?
Вирішили відкрити у Одесі будинок розпусти.
Запросили до міськкому тітку Песю з Молдаванки, відому у дореволюційній Одесі бандершу, та пропонують їй очолити нову установу.
Обіцяють їй усілякі блага.
- Ні, - каже тітка Песя, - знаю я ваші порядки.
Десять ліжок - для міськкому, десять ліжок - для обкому, органам - за потребою.
Навесні ви будете моїх дівчат тягати до колгоспу на посівну, восени - на жнива.
А тітка Песя лягай та виконуй план...
В одеській школі вчитель каже дітям:
- Діти, беріть приклад з Петренка. Він ніби й українець, а вчиться непогано.
Летить літак Одеса-Москва. Починає падати над Чорним морем, виходить стюардеса і каже шановні пасажири, пристебніть ремені, наш літак експерементальний зараз ми нирнем у море, перевіримо герметичність нашого літака, виринем, і полетимо далі!
Отже літак потонув, але тут спливають два одесита, і один іншому каже: "Жора, щось я не зрозумів жарту, шо всі таки полетіли, а ми залишилися?"
На ринку.
- Ну, і скільки коштує ваша коняка?
- Яка коня, я продаю курку, куди ви дивитеся!
- Я дивлюся правильно, я дивлюся на ціну.