Земля! Земля! - кричали моряки на кораблі
- Земля! Земля! - кричали моряки на кораблі.
- М'ясо! М'ясо! - кричали папуаси на березі...
- Земля! Земля! - кричали моряки на кораблі.
- М'ясо! М'ясо! - кричали папуаси на березі...
Привів нового матроса капітан на корабель, і каже:
- Ось, тут у нас є: лоцман, мічман, штурман...
- Та тут всі свої. Моє прізвище Кацман.
Військовий корабель проходить повз невеликого острова в океані, на якому бородатий чоловік щось кричить, відчайдушно розмахуючи руками.
- Хто це? - запитує матрос капітана.
- Гадки не маю. Щороку, коли ми тут проходимо, він ось так же божеволіє.
- Як життя?
- Та як Вам сказати... як на кораблі: горизонти далекі, перспективи в тумані, діватися нікуди, а пливти треба...
Стародавні російські майстри могли побудувати хату, користуючись лише сокирою та своїм умінням, або побудувати корабель без жодного цвяха... Стародавні традиції успадкував автозавод Москвич". ".
У тихому океані плив лайнер із чоловіками. Під час шторму він затонув, чоловіки
врятувалися, але потрапили на безлюдний острів. Дуже довго там перебували, і раптом,
неподалік від острова зазнав аварії корабель із жінками. Жінки висадилися на
сусідній острів.
20-Літні чоловіки одразу, як були в одязі, пострибали у воду і пустилися вплав до сусіднього острова.
30-річні сказали: куди поспішати? Встигнемо збити пліт... "
40-річні сказали: "Та ми встигнемо приготувати човни... "
50-річні: "Та можна встигнути зробити міст... "
60-річні: "Навіщо взагалі кудись плисти? І звідси все видно". ".
Двох викинуло на безлюдний острів.
Один: Дивись корабель! Ура! Ми врятовані!
Другий задумливо читає назву корабля: Титанік". ".
Двох викинуло на безлюдний острів.
Один: Дивись, корабель, люди! Вони пливуть судна!
Другий: Ох і м'яса ми тепер на зиму заготовимо!
Корабель зазнав аварії і потонув. До відокремленого острівця підпливає з останніх сил чоловік, який дивом врятувався. А на острові його зустрічає теж дивом врятована дружина:
- І де ж ти вештався цілу добу? Пароплав потонув ще вчора!
Мужик плив на кораблі. А тут значить корабельна аварія. Ну і
потрапляє він на острів. А там ловлять його місцеві аборигени і кажуть:
- Мужик жити хочеш?
- Так, хочу.
- Так от, у нас мамонт постійно плаче, якщо розсмішиш, то ми тебе відпустимо.
- Гаразд.
Через п'ять хвилин мужик повертається, а мамонт ірже там щосили.
Аборигени його й відпустили. Через півроку мужик знову, як на зло, потрапляє на
цей самий острів. Аборигени йому й кажуть:
- Ти як півроку тому поїхав, так мамонт досі ірже, усіх уже
замучив, якщо зробиш що б він знову плакав, то ми тебе відпустимо.
- Добре.
Через п'ять хвилин мужик повертається, мамонт гірко плаче.
Аборигени:
- Мужик, ми тебе відпустимо, але ти тільки скажи, як ти це зробив.
- А що такого, перший раз запропонував яйцями помірятися, а другий раз ми помірялися.
На морі сталася корабельна аварія. Рятуються шість жінок і
один чоловік. Благополучно добираються до острова. Острів
безлюдний, але все є.
- Будеш жити з нами по черзі, - кажуть жінки, - і один тобі
вихідний.
Живуть вони тиждень, другий, третій. Виходить виснажений
чоловік на берег моря і благає про допомогу: хоча б ще одна
корабельна аварія! Дивиться вдалині пливе пароплав. Налітає буря,
пароплав ховається у хвилях і тоне. Через деякий час у морі
з'явився чоловік. Вибрався на берег, віддихався. Запитав:
- Де я?
- Тут безлюдний острів, але все є, житимеш, як у раю!
Тут шість жінок! Шість днів по черзі будеш і один тобі
вихіднийЄ
- Паслюшай, дарагой! Навіщо вихідний? І ти мені подобаєшся!
Опинився мужик після корабельної аварії на тропічному острові. Впіймали його аборигени і привели до вождя племені. Зібралося багато народу подивитися на чужинця. Мужик стоїть і думає: Треба з ними в діалог увійти, але як! Вони ж нихера по-російськи не зрозуміють". Стояв думав, дивиться - лежить маленька дощечка і поруч із нею шматочок вугілля. Узяв, підходить до вождя і в нього на очах малює на дощечці коло. Вождь узяв цю дощечку, подивився, усміхнувся і, піднявши її високо над головою, показав усьому чесному народу. Дикі схвальні вигуки народу, оплески, улюлюкання, сміх. Мужик зрадів, прикинув: "розуміють, значить не такі вже й дикуни, не безнадійні". На радощах бере ще одну дощечку і малює квадрат, знову ті самі дії - віддає вождю, той показує племені, дикі овації! Мужик зовсім розтанув від захвату... Тут вождь бере в нього вугілля, нову дощечку і злегка відвернувшись від мужика, щось там на ній виводить. Показує племені, але спиною до мужика, той не бачить. Плем'я в дикому нападі сміху починає хором щось скандувати, мужик навіть подумав, що щось схоже він колись уже чув. Вождь повертається до мужика і віддає йому дощечку, мужик дивиться - на ній написано: долбоеб. ".
Після корабельної аварії на острів потрапили новий росіянин, два
пілота і стюардеса. Ну, побудували хатинку, їдять
бананчики, а організм м'яска-то просить. Ось, вони вирішили
кинути жереб. Він випав на стюардесу. З'їли дівчину...
Потім після ще деякого часу знову м'яска
захотілося, а острів то безлюдний! Випав, цього разу,
жереб на нового росіянина, зібралися його вже готувати. Він,
бац, дістає мобілу, дзвонить браткам, мовляв, так і так,
привезти шинки, свинини, яловичини, взагалі поляну,
накрити... Пілоти, коли вже наїлися, запитують його:
- А навіщо треба було бідну стюардесу їсти, якщо ти все
міг дістати?
- А я думав, що вона входить у вартість туру...
Після корабельної аварії на пустельному острові опинилися два мужики
і чарівна пасажирка. Мужики почали бійку за володіння
спокусницею.
- У чому справа? - вигукнула вона розбороняючи їх, - невже вам у
голову могла прийти дурна думка, що один із вас зайвий?!
Після корабельної аварії. На острів до аборигенів потрапляють
Американець, англієць і росіянин.
Вождь племені їм і каже:
- Пройдете випробування ми вас відпустимо, а не
пройдете - вже відпустіть!
Американець, англієць і росіянин подумали і погодилися.
Вождь:
- А ось яке завдання: потрібно переплисти озеро
з крокодилами за цим озером ви побачите печеру, а в ній циклоп.
Йому око треба вирвати, за цією печерою болото, в якому
русалка живе її тр... ть треба!
Американець поплив, його розірвали крокодили.
Англієць поплив, абияк переплив, весь у крові
і шматках одягу, заходить у печеру. Звідти доноситься
крик: Аа-Аа-Аа-Аа! "
Росіянин каже:
- Відро горілки!
Вождь думає: "Останнє бажання! Треба виконати! "
Подають росіянину відро горілки.
Росіянин випиває відро залпом!
Ось пливе він, а вождь і бачить як у різні боки
крокодили розлітаються. Проплив. Заходить у печеру
звідти знову крики "Аа-Аа-Аа-Аа! "
Вождь думає, з'їв його циклоп... Раптом бачить:
виходить росіянин, і застібаючи ширінку, каже
- Де тут русалка, якій око треба вирвати?!".