Анекдот про одесу
Зустрічаються дві одеситки.
- Сара, як ти можеш так зраджувати своєму чоловікові?
- Як усі. А що, ти знаєш інший шлях?
Зустрічаються дві одеситки.
- Сара, як ти можеш так зраджувати своєму чоловікові?
- Як усі. А що, ти знаєш інший шлях?
Одеське таксі.
Водій відчайдушно лихачить.
Сара робить йому зауваження:
- Водію, ви б не могли їхати обережніше? Мене вдома чекають 8 дітей!
- Ха! І ви кажете мені про обережність?
- Ізя, і хто придумав святкувати це 8 Березня?!
- Я знаю... Такі собі Клара Цеткін й Роза Люксембург...
- І навіщо їм це було потрібно?
- Я так собі думаю, що вони торгували квітами...
Їдуть поїздом два одесити.
Разом з ними сивий, скуйовджений старий.
Виходить він кудись, один сусід запитує іншого:
- А це хто.
- Ти що, це ж Альберт Ейнштейн.
- Ну і що?
- Так він же нобелівський лауреат, теорію відносності винайшов.
- А це що таке?
- Ну, припустимо, дві волосини на голові, це багато?
- Ні.
- А в супі?
- Ну, в супі...
- Ось, все відносно.
Помовчав-помовчав чоловік і видає:
- І з цим приколом він зібрався до Одеси?
- Алло, це Одеса?
- А ви як думаєте?
- Алло, це Рабинович?
- А що?
- Ви знаєте, що в Нью-Йорку помер Ваш дядько?
- І що усе мені?
- Ви знаєте, скільки в нього було боргів?
- Послухайте, куди ви телефонуєте?
Вирішили відкрити у Одесі будинок розпусти.
Запросили до міськкому тітку Песю з Молдаванки, відому у дореволюційній Одесі бандершу, та пропонують їй очолити нову установу.
Обіцяють їй усілякі блага.
- Ні, - каже тітка Песя, - знаю я ваші порядки.
Десять ліжок - для міськкому, десять ліжок - для обкому, органам - за потребою.
Навесні ви будете моїх дівчат тягати до колгоспу на посівну, восени - на жнива.
А тітка Песя лягай та виконуй план...
В одеській школі вчитель каже дітям:
- Діти, беріть приклад з Петренка. Він ніби й українець, а вчиться непогано.
Летить літак Одеса-Москва. Починає падати над Чорним морем, виходить стюардеса і каже шановні пасажири, пристебніть ремені, наш літак експерементальний зараз ми нирнем у море, перевіримо герметичність нашого літака, виринем, і полетимо далі!
Отже літак потонув, але тут спливають два одесита, і один іншому каже: "Жора, щось я не зрозумів жарту, шо всі таки полетіли, а ми залишилися?".
На ринку.
- Ну, і скільки коштує ваша коняка?
- Яка коня, я продаю курку, куди ви дивитеся!
- Я дивлюся правильно, я дивлюся на ціну.
- Мойша, цей крем, який ваша дружина весь час купує у аптеці - це що, засіб для обличчя?
- Ні, це засіб від вагітності.
-?
- Увечері вона маже їм обличчя, до неї потім страшно підійти!
- Яша, ви не знаєте, навіщо Люсин Вітя купив собі собаку?
- Ну, напевно, для того, щоб він міг хоч комусь вдома сказати: "Закрий рота та не гавкай!".
- Зіновій Романович, ви вже вирішили, як ви будете зустрічати новий рік?
- Ну, якщо Бог дасть, зберу усіх своїх родичів...
- А якщо Бог не дасть?
- Якщо Бог не дасть, то вони зберуться навколо мене...
- Рабинович! У вас є розміняти сто доларів?
- Ні, але дякую за комплімент!
Одесити:
- Скажіть, будь ласка, і де ви шили свій костюм?
- У Парижі.
- Це далеко від Одеси?
- Це 3 тисяч кілометрів.
- Дивіться, така глухомань, і як шиють!
- Дивіться-но, ви пошили мені з одного відрізу й костюм і жилетку, а у Парижі мені казали, що на жилетку бракуватиме тканини, тому що я, мовляв, велика людина.
- Це ви у Парижі - великий чоловік, а у нас у Одесі ви - поц. Картуза міряти будете?