У пошуках роботи Рабинович звернувся у одеське фінансове колекторне агентство. У нього зовсім не було досвіду роботи, але він був наполегливий, і менеджер пообіцяв взяти його, якщо він змусить одного упертого клієнта сплатити рахунок.
Через дві години Рабинович повернувся з оплаченим рахунком.
- Чудово! - Вигукнув менеджер. - Як вам це вдалося?
- Дуже просто. Я пригрозив, що якщо він негайно не заплатить, то я розповім іншим його кредиторам, що він нам таки заплатив.
Рабинович розбагатів і купив величезний будинок. До нього прийшов знайомий, і Рабинович водить його по своєму новому палацу.
- Ось вітальня... Це спальня... Це мій кабінет... А в цій їдальні
можуть одночасно обідати, - не приведи Господь! - п'ятдесят людей.
- Ізя, ти теж щось хочеш сказати про Рабиновича? Але май на увазі: про
покійника або нічого, або добре.
- Так-так, ребе. Так от, Рабиновича з нами більше немає, і це добре.
Швачка вмовляє Рабиновича заплатити за нову сукню коханки:
- Якби ви подивилися, як вона у ній виглядає, то дали б гроші, не торгуючись.
- Навіщо? Щоб дивитися, як вона виглядає без неї, я вже плачу у два рази більше.
- Абраме, - кричить Рабинович, - я передумав й до Ізраїлю не поїду.
- Ти що, здурів?! Вже документи зібрали, гроші перерахували, квитки
купили!
- Не поїду я! Чого ти пристав?
- Але чому?
- Там плюс 40 у затінку!
- Яша, а ти не ходи у затінок!
- Послухайте, Рабинович, чому ви так кричали вчора на свою дружину?
- Вона не хотіла казати, на що витратила гроші.
- Ну добре, а чому ви сьогодні на неї кричали?
- Сьогодні вона мені таки сказала.
- Соню, з ким ти там мелеш більше години? - Запитує Рабинович,
висовуючись з вікна.
- Це Роза. Вона так поспішає, що не може навіть на хвилинку зайти до нас!
В очікуванні гостей Рабинович попереджає дружину:
- Святковий сервіз можеш поставити на стіл, а срібні ложечки не клади.
- Мойшо, невже ти думаєш, що гості можуть їх вкрасти?
- Ні, Сара, я таки думаю, що їх можуть упізнати.
70-і роки. Інженера Рабиновича послали у відрядження до Франції. Звідти він надіслав телеграму: "Я вибрав свободу". Скликали партзбори, щоб затаврувати неповерненця й зробити оргвисновки. Раптом посеред зборів до залу входить Рабинович. Німа сцена.
- Мені було цікаво, - пояснив Рабінович, - як ви зрозумієте мою телеграму.
- Дівчина, - мріє молодий Рабинович, - має бути такою гарною, щоб з нею хотілося одружуватися без жодного приданого, та у той самий час такою багатою, щоб ти готовий був піти з нею під вінець без всякої краси.
Потрібен фірмі бухгалтер, надіслали оголошення. Приходить перший та директор його запитує:
- Як Ваше прізвище?
- Петренко.
- Скільки буде два помножити на два?
- Чотири.
- До побачення.
Приходить другий:
- Як Ваше прізвище?
- Хачикян.
- Скільки буде два помножити на два?
- Десь, Сем-восем...
- До побачення.
Приходить третій:
- Як Ваше прізвище?
- Рабинович.
- Скільки буде два помножити на два?
- Таки, а скільки Вам треба?...
Квартира навпроти гуртожитку. Розмова в ній: - Абгхам, а Абгхам давай купимо штої! - Навіщо, Сара? - Розумієш, напроти нас кімната студентів! А раптом вони мене побачать? - Сара, якщо вони тебе побачать, вони самі куплять штої
