Випускний вечір в економічному університеті. Студенти, які розм'якли і підпиті, - нащадки новоукраїнської аристократії пристають до свого улюбленого професора:
- Професор, в натурі, хочете, на прощання, ми скинемося групою і купимо вам, чисто, комп'ютер?
- Ні, не хочу.
- Професор, в натурі, хочете, ми скинемося потоком і купимо вам, чисто, машину?
- Ні, не хочу.
- Професор, в натурі, хочете, ми скинемося факультетом і купимо вам, чиста, віллу?
- Ні, не хочу.
- Професор, що за гнилий базар, вам що, западло сказати, що ви хочете?
- Ні, що ви, панове. Є у мене одне заповітне бажання. Якщо можна, ніколи і ні кому не говоріть, що ви у мене вчилися.
- Професор, в натурі, хочете, на прощання, ми скинемося групою і купимо вам, чисто, комп'ютер?
- Ні, не хочу.
- Професор, в натурі, хочете, ми скинемося потоком і купимо вам, чисто, машину?
- Ні, не хочу.
- Професор, в натурі, хочете, ми скинемося факультетом і купимо вам, чиста, віллу?
- Ні, не хочу.
- Професор, що за гнилий базар, вам що, западло сказати, що ви хочете?
- Ні, що ви, панове. Є у мене одне заповітне бажання. Якщо можна, ніколи і ні кому не говоріть, що ви у мене вчилися.
