Ідуть дочка з батьком з крематорію і несуть в урні прах покійної тещі.
Дочка каже:
- Тату, давай урну цю поставимо на піаніно, і коли я буду грати, їй буде приємно - адже за життя вона любила мене послухати...
батько:
- Ні, доню. Ми її засиплемо у пісочний годинник, нехай, тварюка, ще попрацює.