Стоять три старих єврея на кладовищі після похорону. Настрій сумний, думки все більше про вічне... Один каже:
- Ні, ви як хочете, а я б хотів лежати поруч з Розою. Ви подивіться, яка оградка: тут на листочках, дарма що чавунних, кожну жилочку видно! Ні, я хотів би лежати поруч з Розою.
Всі цокають язиками та й замислено кивають головами. другий:
- Ну а я, ви як хочете, а я хотів би лежати поруч з Сарою. Ви подивіться, який багатий камінь, він же прямо дихає. Ні, я б лежав поруч з Сарою!
І знову всі цокають язиками та кивають головами.
третій:
- Ви як хочете, а я б лежав поруч з Цилею...
Решта дружно і в крайньому здивуванні:
- Але ж вона жива!
Третій, переможно здійнявши перст до неба:
- О тож!

• ✡ Євреї