Гумор як порятунок у складні часи
Ми жартуємо не тому, що нам весело, ні... Ми просто намагаємося не втрачати почуття гумору, тому що без нього ми пропадемо!
Ми жартуємо не тому, що нам весело, ні... Ми просто намагаємося не втрачати почуття гумору, тому що без нього ми пропадемо!
Проходь, почувай себе, як вдома... Можеш пропилососити...
- Привіт, говорити можеш?
- Так, з трьох років.
Отак буває: поставиш улюблену пісню на будильник... І все, немає більше улюбленої пісні...
- Тату, от хто ми такі, щоб протистояти силам природи?
- Так, синку, не патякай багато, а бери лопату і йдемо розчищати сніг!
- Зайка, ну навіщо тобі квіти? Адже вони зав'януть.
- А нафіга ти мені потрібен? Ти ж здохнеш?
- Запам'ятай невісточко, у мого синочка золоті рученьки!
- Ага, так-так пам'ятаю, прямо із золотої сраченьки ростуть.
- У вас в роду були проблеми з психікою?
- Начебто ні.
- Приємно бути першим, чи не так?
- Коханий, я тобі казала, що ти в мене найкращий?
- Ні.
- Блін, а кому ж я вчора це говорила?
Працівник лакофарбового цеху третій рік думає, що працює з напарником.
Не має нічого стабільнішого, ніж моя родичка, з картинками на вайбер о 6 ранку на кожне свято.
Виявляється, що білка українською буде вивірка. От і живіть тепер з цим!)).
Столиця Франції Париж, а все, що знаходиться за його межами, це Запоріжжя.
Їду в маршрутці, сиджу біля вікна, поруч сідає темношкіра людина, настрій хороший, вирішив приколотися. На моїй зупинці кажу:
- Я виходити, твоя мене випускати!
Він чистою українською:
- Понаїхали тут всякі...
Іноді - настрій сидіти під ковдрочкою тихенько, як мишка. А іноді - бажання лізти на Говерлу у сніг по пояс. Це яких вітамінів не вистачає в організмі?