Забута в шафі: як я став паралелепіпедом
У дитинстві бабуся зачинила мене в шафі і забула. А коли випустила, я був вже дорослим, повністю сформованим паралелепіпедом...
У дитинстві бабуся зачинила мене в шафі і забула. А коли випустила, я був вже дорослим, повністю сформованим паралелепіпедом...
- Дитино, якщо тобі що-небудь дадуть, треба сказати "дякую".
- А якщо не дадуть?
Мама:
- Донечко, доїж суп. Ти знаєш, ким стають дівчатка, коли вони не їдять?
- Знаю. Манекенницями.
- Ваш син обізвав мене коровою!
- А я ж йому скільки разів казала, щоб не оцінював людей за їхнім зовнішнім виглядом!
- Пацани сусідський гараж "накрили", а мій Василь, дурник, хоче всю вину на себе взяти...
- Слухай, а давай я його до себе головним бухгалтером візьму!
Малюк їде на велосипеді і кричить до мами:
- Мамо, мамо, дивись, я без рук іду!
Завертає за будинок. Через деякий час виїздить і знову кричить:
- Мамо! Дивись, я вже без зуба їду!
- Учора цілий день ні з ким не розмовляла.
- Скривдив хтось?
- Ні, просто забула інтернет поповнити.
Вже скоро почнеться в маршрутках битва між тими, кому спекотно і тими, кому дує))).
Здувала, здувала з нього пилинки... А потім здула його нахер з свого життя...
- Миколко, виповниться тобі три рочки, на той час мама з татом назбирають грошей і куплять тобі сестричку.
- Навіщо нам гроші тратити? Мама у нас ще молода, вона і народити може!
- Мамо, у нас тато непідходящий!
- Чому це, доню?!
- Я його кличу, кличу, а він ніяк не підходить!
- Сашко, хто такий Еней?
- Не знаю.
- А Котляревський?
- Не знаю.
- Значить, ти у нас нікого і нічого не знаєш...
- Чому це? Знаю Шварценеггера, Сталлоне, Чака Норріса, Джекі Чана...
- І з такими знаннями ти збираєшся жити в Україні?!
- А де це?
- Богданчику, хто такий Чапаєв?
- Негр!
- Чому?!
- Бо він з білими воював.
- Швидко! Руки за голову! Ноги на ширину плечей!
- Це пограбування?
- Ні, це урок фізкультури!
Вихователька:
- Петрику, що з тобою? Ти такий блідий, часом не захворів?
- Ні, це мене сьогодні мама умила...